ЗОЗУЛИНЕЦЬ БЛОЩИНИЙ 

ятрышник клопоносный, Orchis coriophora - Багаторічна трав'яниста рослина родини зозулинцевих (орхідних). Бульби кулясті або яйцевидні, іноді (дуже рідко) довгасті. Стебло циліндричне або злегка гранчасте, 15—30 (45) см заввишки, вкрите листками майже до суцвіття. Листки сизувато-зелені, досить численні (до 8-10), лінійні або лінійно-ланцетні, гострі, спрямовані вгору; нижні — до 8—9 мм завширшки; верхні — згорнуті навколо стебла. Квітки неправильні, брудно-бурувато-пурпурові, з запахом клопів, зібрані в багатоквітковий, густий, довгастий колос; шолом дзьобовидно-загострений; губа трилопатева, повисла; шпорка зігнута, конічна, повисла, вдвоє коротша за зав'язь. Плід — коробочка. Цвіте у червні—липні.

Поширення. Зозулинець блощичний рідкісна рослина. Трапляється на заболочених луках, по вологих чагарниках і западинках у Лісостепу, розсіяно — в Карпатах, на Поліссі, Розточчі-Опіллі й рідко — в Степу. Занесена до Червоної книги України.

Заготівля і зберігання. Заготовляти в місцях зростання категорично заборонено. З лікувальною метою використовують вирощені на плантації бульбокорені, які збирають одразу після цвітіння рослини. Заготовляють лише молоді, дочірні бульби, старі бульби викидають. Зібрані бульби добре миють, на 4—5 хв. занурюють у киплячу воду, а після цього сушать на відкритому повітрі, під наметом або в сушарці при температурі 50—55°С. Одержана таким чином сировина називається «бульби салеп» (Tubera Orchis coriophora). З 10 кг сирих бульб одержують 1 кг сухих. Зберігають у невологих, добре провітрюваних приміщеннях. Строк придатності — 6 років. 
Аптеки Зозулинець блощичний не відпускають.


Хімічний склад. Бульбокорені містять слиз (до 50%), крохмаль (до 27%), декстрин, пентозани, сахарозу тощо.

Фармакологічні властивості і використання. Зозулинець блощичний — добрий обволікаючий, протизапальний і загальнозміцнюючий засіб. Він перешкоджає всмоктуванню шкідливих речовин з шлунково-кишкового тракту. 

Як обволікаючий і протизапальний засіб Зозулинець блощичний призначають при гострих і хронічних захворюваннях дихальних шляхів та при запаленні шлунково-кишкового тракту. 

Ефективним є використання Зозулинця блощичного при бронхітах, гастроентеритах, колітах і виразковій хворобі. 

Слиз салепу п'ють при отруєнні, щоб затримати всмоктування отрути. Застосовують у вигляді слизу перорально і в клізмах. 

Дійовим засобом вважається Зозулинець блощичний при загальному виснаженні організму, зумовленому тривалими кровотечами, фізичною і розумовою перевтомою й туберкульозом та при імпотенції. 

Порошок старих бульб вважався абортивним і протизаплідним засобом, а також засобом, що регулює місячні. 

Настій трави Зозулинця блощичного вважався сечогінним, потогінним і гіпотензивним засобом. 

Насіння використовували при епілепсії.

Лікарські форми і застосування. 
Слиз — 2 г порошку Зозулинця блощичного ошпарюють 200 мл окропу, збовтують 10—15 хв. і приймають по 1 чайній або десертній ложці 2—3 рази на день. Приготовлений слиз зберігають у холодильнику.