Субота
21.09.2019
02:03
Вітаю Вас Гість
RSS
 
Енциклопедія лікарських рослин
Головна Реєстрація Вхід
Змійовик »

   А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я

Меню сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

ShiftCMS.net - Каталог сайтів Львова Каталог webplus.info Косів, Гуцульщина та Карпати

ГІРЧАК ЗМІЇНИЙ

 
Гірчак зміїнийракові шийки, змійовик; горец змеиный, Polygonum bistorta — багаторічна трав'яниста рослина родини гречкових. Має дерев'янисте, змійовидновигнуте кореневище. Стебло прямостояче, просте, голе, 30—100 см заввишки. Прикореневі та нижні стеблові листки — з довгими крилатими черешками, видовженоланцетні або яйцевидно-ланцетні, при основі клиновидні або серцевидні; верхні — сидячі, дрібні, вузькі. Квітки двостатеві, дрібні, блідорожеві, зібрані на верхівці стебла в циліндричне колосовидне суцвіття. Плід — тригранний горішок. Цвіте з кінця травня до середини липня.

Поширення. Росте на болотах, луках, лісових вологих галявинах по всій території України.

Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують кореневища (Rhisoma Bistortae), які заготовляють одразу після цвітіння рослини. Їх викопують, обтрушують, звільняють від стебел і коріння, миють і сушать на сонці, в приміщенні, яке добре провітрюється, або в сушарках при температурі 50—60 гр. Сухої сировини виходить 25%. Строк придатності — 6 років. 
Аптеки сировину не відпускають.

Хімічний склад. Кореневище містить близько 25% дубильних речовин, вільну елагову і галову кислоти, катехіни, оксиметилантрахінони, флавоноїди, крохмаль (близько 26%), барвники та інші речовини.

Фармакологічні властивості та використання. Гірчак виявляє протизапальну, в'яжучу, антибактеріальну, кровоспинну та заспокійливу дію. Є відомості, що дубильні речовини гірчака мають протипухлинні властивості.

Галенові препарати з нього використовують як в'яжучий засіб при розладах кишечника (самостійно або в поєднанні з іншими лікарськими рослинами), при запаленні слизових оболонок і хворобах сечового міхура. 

В народній медицині рослину використовують при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, проносах, дизентерії, при каменях у жовчному і сечовому міхурах. 

Зовнішньо ліки з цієї рослини використовують при запальних процесах слизової оболонки ротової порожнини і горла, при катаральному стоматиті, гінгівіті, пародонтозі та інших захворюваннях ротової порожнини, для лікування екземи, застарілих ран і фурункулів, для спринцювань при білях у жінок. 

Кореневище гірчака входить до складу шлункових чаїв, використовується при виробництві препаратів таніальбіну і тансалу.

Лікарські форми і застосування.
ВНУТРІШНЬО — порошок кореневищ приймають по 0, 5—1 г тричі на день при проносах
і дизентерії; 
- відвар кореневищ (20 г сировини на 200 мл окропу) приймають по 1 столовій ложці 3—4 рази на день при проносах, гострих і хронічних захворюваннях кишечнику; 
- відвар кореневищ (20 г сировини на 1 л окропу) п'ють, дотримуючи дієти без м'яса, солі, алкоголю, риби і яєць по півсклянки тричі на день при каменях у сечовому і жовчному міхурах; 
- відвар суміші 5 г порошку кореневищ гірчака і 1 чайної ложки насіння льону звичайного в 200 мл окропу п'ють по 1 столовій ложці через кожні 2 години при кровотечах внутрішніх органів.

ЗОВНІШНЬО — відвар кореневищ (20 г сировини на 1 л окропу) для примочок, промивань, полоскань і спринцювань;
- мазь (свіжий сік кореневища, змішаного з смальцем у співвідношенні 1: 2) для лікування екземи. 

При тривалому вживанні препарати гірчака спричинюють запори.

Вхід на сайт

Пошук

Друзі сайту
  • uCoz Community
  • uCoz Manual
  • Video Tutorials
  • Official Template Store
  • Best uCoz Websites

  • Каталог webplus.info

    Український каталог сайтівКаталог сайтів України Православні молитви Підвищення рівня тестостерону