сердечник луговой, Cardamine pratensis —багаторічна трав'яниста гола, іноді розсіяноопушена рослина родини хрестоцвітих. Стебло прямостояче, округле, порожнисте, 20—30 см заввишки. Листки перисті; листочки верхніх стеблових листків вузько-видовжені або лінійні, нижніх стеблових і прикореневих (зібраних у розетку) — здебільшого округло-нирковидні. Квітки двостатеві, правильні, 4-пелюсткові, у верхівкових китицях; пелюстки 10—12 мм завдовжки, лілово-рожеві, рідше білі, з темніше забарвленими жилками, втричі довші за чашолистки; пиляки тичинок жовті. Плід — стручок. Цвіте у травні — червні.
Поширення. Жеруха лучна росте переважно в північних районах Полісся на узбережжях озер, ставків, річок і струмків, біля боліт, на заливних луках, у вологих лісах.
Сировина. Для виготовлення ліків використовують свіжу траву (верхівки стебел з квітками). Рослина неофіційна.
Хімічний склад. Трава жерухи містить глікозид глюкокохлеарин, аскорбінову кислоту (160—313 мг%) та інші сполуки. В квітках є глюконастурцин і фермент мірозин.
Фармакологічні властивості і використання. Жеруха лучна має діуретичні, жовчогінні, заспокійливі й глистогінні властивості.
У народі цю рослину використовують при водянці, жовтяниці, від простуди, при пневмонії та катарі верхніх дихальних шляхів, при нервових захворюваннях, що супроводяться судомою та істеричними припадками.
До лікувально-профілактичного харчового раціону включають салати з молодого прикореневого листя рослин.
Висушене листя використовують для заправки супів і замість перцю.
Про запас листя солять і маринують.
Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій (1 столова ложка свіжої трави на 200 мл окропу, настоюють 2 години, проціджують) приймають по чверті склянки 4 рази на день;
- салат: порізану на частини варену картоплю посипають помитим подрібненим листям жерухи і цибулею, додають спеції, перемішують і заправляють вершками (на 100 г молодого листя жерухи беруть 100 г картоплі, 20 г ріпчастої цибулі, 20 г вершків або майонезу, сіль, оцет і перець).
