стальник колючий, Ononis spinosa — багаторічна трав'яниста рослина родини бобових. Стебла 30—65 см заввишки, при основі висхідні або прямостоячі, меживузля з одного боку волохаті, рідше — кругом опушені; бокові пагони — з колючками, здебільшого парними. Листка чергові: нижні — трійчасті, верхні — з одним листочком; листочки видовженоовальні, залозисто-опушені. Квітки двостатеві, неправильні, одиничні, розміщені в пазухах листків на верхівках гілок, іноді утворюють небагатоквіткове верхівкове волотевидне суцвіття; віночок рожевий. Плід — біб. Цвіте у червні — серпні.
Поширення. Трапляється в західній частині Полісся на піщаних берегах річок, на схилах та біля доріг.
Сировина. Використовують кореневище, листя і квітки. Кореневища заготовляють восени або навесні до появи листків, листя й квітки — під час цвітіння рослини. Рослина неофіційна.
Хімічний склад. Рослина містить дубильні речовини, глікозиди ононін і псевдоононін, ононід, онопсин, органічні кислоти та їхні солі, жирну та ефірну олії, фітостерин онокол, слиз, смоли, цукор та крохмаль.
Фармакологічні властивості і використання. Препарати Вовчуга колючого мають сечогінні, потогінні, каменерозчинні й дезинфікуючі властивості, регулюють обмін речовин.
Вживають їх у вигляді чаю або відвару при запальних процесах у нирках і сечовому міхурі, при порушеннях обміну сечової кислоти, для розчинення каменів і піску в нирках і сечовивідних шляхах, для пожвавлення діяльності залоз внутрішньої секреції та очищення крові при фурункулах і висипах на тілі та як кровоспинний засіб.
Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — чай з листя та квіток (1 чайна ложка суміші на 200 мл окропу) пити по 1 склянці на день малими порціями; - відвар кореневищ (1 столова ложка подрібнених кореневищ на 500 мл окропу) по півсклянки З—4 рази на день.
