бешизник, хрест-трава, хрещате зілля; вороний глаз четырёхлистный, Paris quadrifolia —багаторічна трав'яниста кореневищна рослина родини лілійних. Стебло прямостояче, нерозгалужене, одиничне, 10—30 см заввишки. Листки прості, еліптичні або оберненояйцевидні, сидячі, розміщені кільцем на верхівці стебла. Квітка одна, на верхівці стебла. Плід — ягода. Цвіте у травні.
Поширення. Вороняче око зазвичай росте у хвойних лісах, серед чагарників, часто трапляється в ялинниках разом із квасеницею. Характерна рослина лісової зони, досягає 62° північної широти у Західному Сибіру і 65° північної широти у Красноярському краї. В Україні зростає у мішаних і листяних лісах лісостепової зони, на Поліссі, у Карпатах.
Сировина. Використовують траву, заготовлену під час цвітіння рослини. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад слабо вивчено. Відомо, що рослина містить глікозиди парадин і паристифін
Використання. В народній медицині настойку трави Воронячого ока використовують при невралгії, мігрені, ларингіті, туберкульозі легень, асциті й порушенні обміну речовин, що супроводиться набряками, та як засіб, що збуджує апетит і посилює перистальтику кишок.
У гомеопатії свіжий сік рослини вживають при захворюваннях очей, головному болі, запамороченні голови, струсі мозку, підвищеній сонливості, бронхітах і ревматизмі.
Рослина дуже отруйна! Використання її потребує особливої обережності. При отруєнні необхідно негайно викликати швидку допомогу, а потерпілому надати першу допомогу.
