П`ятниця
29.03.2024
16:19
Вітаю Вас Гість
RSS
 
Енциклопедія лікарських рослин
Головна Реєстрація Вхід
Вільха клейка »

   А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я

Меню сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

ShiftCMS.net - Каталог сайтів Львова Каталог webplus.info Косів, Гуцульщина та Карпати

ВІЛЬХА КЛЕЙКА

 
Вільха клейкавільха чорна; ольха клейкая, Alnus glutinosa — однодомна рослина родини березових. Дерево з яйцевидною або циліндричною кроною, 10—20 м заввишки. Молоді пагони тригранні, голі, червонувато-бурі, клейкі. Бруньки клейкі, на ніжках. Листки округлі або оберненояйцевидні, з округленою або виїмчастою верхівкою і широкою клиновидною основою, голі, молоді — дуже клейкі. Тичинкові сережки видовжено-циліндричні, по 3—5 у суцвітті, повислі; маточкові — яйцевидні, на довгих ніжках. Плід — однонасінний горішок. Цвіте у квітні. Плоди дозрівають у вересні — жовтні.

Поширення. Росте по всій території України біля джерел, по берегах річок, на болотах, у вологих лісах.

Заготівля і зберігання. Використовують шишечки (Fructus Alni), молоду кору і свіже листя вільхи клейкої. Шишечки збирають восени і взимку. Сушать під наметом, на горищі або в сушарках при температурі 50-60 гр. Сухої сировини виходить 40% . Строк придатності — 4 роки. 
Шишечки відпускаютьсяаптеками. 

В народній медицині використовують і кору молодих гілок (Cortex Alni) та листя (Folia Alni), яке використовують свіжим. Кору заготовляють навесні. Суха кора зберігається, не втрачаючи лікувальних властивостей, 4 роки.

Хімічний склад. Шишечки Вільхи клейкої містять дубильні речовини (в тому числі до 2,5% таніну), вільну галову кислоту і флавоноїди; листки — гіперозид, кверцитрин, органічні кислоти; кора — дубильні речовини і тритерпеноїди.

Фармакологічні властивості і використання. Супліддя вільхи клейкої мають в'яжучі, дезинфікуючі, протизапальні, десенсибілізуючі й кровоспинні властивості. 

В науковій медицині настій або настойку суплідь використовують при шлунково-кишкових хворобах (ентерити, диспепсії, ентероколіти, хронічні коліти, дизентерія, виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки), ревматичному поліартриті й простудних захворюваннях. 

У гінекологічній практиці настій кори або суплідь вільхи клейкої використовують при маткових кровотечах різного походження, фіброміомі матки з гемарогічним синдромом на фоні запальних захворювань статевих органів. 

У народній медицині використовують і листя і кору рослин. 
Внутрішньо відвар листя вільхи клейкої вживають як потогінний засіб при простудних захворюваннях, малярії, подагрі й поліартриті. 
Зовнішньо настій кори або свіжого листя використовують для полоскань і примочок при лікуванні запалень горла, ран і виразок. 

Для зняття відчуття втоми в ногах після тривалої ходьби приймають ванни з відвару листя.

Лікарські форми і застосування.
ВНУТРІШНЬО — настойку (1 частина суплідь на 5 частин горілки) по 25—30 крапель 3 рази на день (готову настойку продають аптеки); 
- сухий екстракт суплідь вільхи (Extractum fructuum Alni) по 0,5— 0,6 г 3—6 разів на день; 
- настій суплідь (10 г на 200 мл окропу) по 1/2—1/3 склянки 2—3 рази на день;
- відвар кори (15 г на 200 мл окропу) по 1 столовій ложці 3—4 рази на день.

 

Вхід на сайт

Пошук

Друзі сайту
  • uCoz Community
  • uCoz Manual
  • Video Tutorials
  • Official Template Store
  • Best uCoz Websites

  • Каталог webplus.info

    Український каталог сайтівКаталог сайтів України Православні молитви Підвищення рівня тестостерону