СУГАЙНИК ОТРУЙНИЙ

дороникум ядовитый, Doronicum pardalianches — багаторічна трав'яниста рослина родини айстрових (складноцвітих). Має повзуче потовщене на вузлах кореневище. Стебла прості або розгалужені, залозисто-опушені, 50-120 см заввишки. Прикореневі листки (їх два) і нижні стеблові — з довгими крилатими черешками, глибоко серцеподібні, з цілими краями, опушені; серединні стеблові — коротко черешкові, майже яйцеподібні, з двома вушками при основі, по краю виїмчасто-зубчасті; верхні листки — сидячі, серцеподібні стеблообгортні, яйцеподібно-ланцетні, опушені. Квітки дрібні, зібрані в кошики (кошиків кілька, рідше вони одиничні); крайові квітки розміщені в один ряд, маточкові, язичкові, золотисто-жовті; серединні — трубчасті, двостатеві, численні. Плід — сім'янка. Цвіте з липня до вересня.

Поширення. Сугайник отруйний росте в Карпатах по лісах, прибережних чагарниках, біля струмків.

Заготівля та зберігання. З лікувальною метою використовують квіткові кошики сугайника, які заготовляють на початку цвітіння рослини, коли язичкові квітки спрямовані вгору. Зібрані кошики розкладають в один шар на папері чи тканині під укриттям на вільному повітрі або в провітрюваному приміщенні і сушать. Готову сировину зберігають у щільно закритих банках чи бляшанках у сухому темному місці.
Рослина неофіційна.

Хімічний склад. Квіткові кошики сугайника містять ефірну олію, гіркі речовини, барвник ксантофіл і невивчену речовину з подразними властивостями.

Фармакологічні властивості та використання. Настій кошиків сугайника отруйного дають усередину в тих самих випадках, що й настій квіткових кошиків арніки гірської. Зовнішньо настій кошиків сугайника використовують при невралгіях і ревматизмі.

Лікарські форми та застосування.
ВНУТРІШНЬО — настій кошиків (3 г сировини на 200 мл окропу, настоювати 20-25 хв.) пити по третині склянки 2-3 рази на день.

ЗОВНІШНЬО — як відтяжний засіб використовують міцний настій кошиків (12 г сировини на 200 мл окропу, настоювати 20-25 хв.).