Неділя
18.08.2019
18:50
Вітаю Вас Гість
RSS
 
Енциклопедія лікарських рослин
Головна Реєстрація Вхід
Стокрівця »

   А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я

Меню сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

ShiftCMS.net - Каталог сайтів Львова Каталог webplus.info Косів, Гуцульщина та Карпати

ЗВІРОБІЙ ЗВИЧАЙНИЙ

 


божа крівця, заяча крівця, кривавник, стокрівця; зверобой продырявленный, Hypericum perloratum — багаторічна трав'яниста рослина родини звіробійних. Стебло прямостояче, голе, вгорі розгалужене, круглясте або з двома підвищеними лініями, 30-60 см заввишки. Листки супротивні, сидячі, цілокраї, видовжені овальні, тупі, з просвітчастими крапчастими залозками. Квітки правильні, двостатеві, 5-пелюсткові, зібрані в щитковидну волоть або нещільну китицю; пелюстки золотавожовті видовженоовальні, з чорними крапками. Плід - коробочка. Цвіте з червня до вересня.

Поширення. Рослина трапляється по всій території України на відкритих сухих місцях, на схилах, по чагарниках.

Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують траву (Herba Hyperici perforati), зібрану на початку цвітіння рослини. Зрізують вкриті листям верхівки стебел з суцвіттями, які потім зв'язують невеликими пучками і сушать, розвісивши їх у закритих від сонця приміщеннях або на горищі. Штучне сушіння проводять при температурі до 40°С. Сушіння вважається закінченим, коли стебла стають ламкими. Сухої сировини виходить 28—29 %. Зберігають у сухому, захищеному від світла приміщенні. Строк придатності - 3 роки. Сировина відпускається аптеками.

Хімічний склад. Трава рослини містить дубильні речовини (10-12%), флавоноїди (гіперозид, рутин, кверцитрин, мірицетин, лейкоантоціани), сапоніни, смолисті речовини (17%), каротин, аскорбінову кислоту, ефірну олію (0,2-0,3%), барвники (гіперицин - 0,1-0,4 %, псевдогіперицин, гіперин, франгулаемодинантранол).

Звіробій звичайний Фармакологічні властивості і використання. Найчастіше звіробій звичайний використовують при хворобах травного тракту. Пояснюється це тим, що його препарати зменшують спазми кишок та жовчних шляхів, нормалізують видільну функцію шлункових залоз, розширюють кровоносні судини, посилюють кровообіг, виявляють протизапальну дію на слизові оболонки травного тракту, в'яжучу та бактеріостатичну дію.

Застосування звіробою звичайного показане і дає добрий терапевтичний ефект при дискінезіях жовчних шляхів, гепатитах, застої жовчі в жовчному міхурі, холециститах, жовчнокам'яніи хворобі (у початковій стадії), гіпоацидному гастриті, метеоризмі, гострих і хронічних колітах, простих і кривавих проносах та геморої.

Як сечогінний засіб звіробій використовують при нирковокам'яній хворобі (у початковій стадії) та при зниженні фільтраційної здатності нирок.

Настойка трави звіробою виявилася ефективною при інвазії гостриками (гіменолепідоз і ентеробіоз).

Препарати звіробою знімають спазм кровоносних судин (особливо капілярів), поліпшують венозний кровообіг і кровопостачання деяких внутрішніх органів, виявляють капілярну зміцнюючу дію.


В ряді випадків звіробій призначають при порушеннях периферичного кровообігу з явищами застою, при мікроциркуляторних розладах.

Особливістю цієї рослини є її здатність підвищувати чутливість шкіри до ультрафіолетового проміння. Фотосенсибілізуючі властивості рослини пов'язують з наявністю в ній гіперицину й використовують при лікуванні вітиліго (шкірна хвороба - лишай с втратою пігментації шкіри).

Препарати звіробою ефективні й при розладах нервової системи, нейродистонії, мігрені та при нічному нетриманні сечі у дітей.

При місцевому застосуванні звіробою з особливою силою проявляється його протизапальна, в'яжуча і бактеріостатична властивості. Так, звіробійну олію з успіхом використовують при опіках, гінгівітах, пітиріазі обличчя (Pityriasis simplex faciei), виразці гомілки та для гоєння ран.

У стоматології настій і настойку трави звіробою використовують для полоскання ротової порожнини і змазувань ясен при неприємному запаху з рота, гінгівітах і стоматитах.

У гінекологічній практиці настій трави використовують для спринцювань при запальних захворюваннях піхви, а звіробійну олію (у вигляді тампонів) - для лікування ерозії шийки матки.

У народній медицині, крім усіх вищезазначених випадків, звіробій звичайний використовують при поліартриті, ішіасі, подагрі, туберкульозі легень з кровохарканням, мастопатії, різних запальних процесах, фурункулах тощо.

Антибактеріальний препарат трави звіробою новоіманін (Novoimaninum) використовують для лікування опіків і різних гнійних процесів в оториноларингології.

В Болгарії із звіробою звичайного виробляють препарат пефлавіт (Peflavit С), який використовують при капілярних токсикозах, гострих гломерулонефритах, атеросклерозі тощо.

Лікарські форми і застосування.
Внутрішньо — відвар трави (10 г, або півтори столової ложки сировини на 200 мл окропу) приймають по третині склянки тричі на день за 30 хвилин до їди;

- настойку трави (у співвідношенні 1:5, на 40%-ному спирті) приймають по 40—50 крапель 3—4 рази на день;

- настій трави для виганяння глистів (15 г сировини на 100 мл окропу) приймають по 90—150 мл тричі на день протягом трьох днів (дітям від одного до семи років), в останній день дають проносну сіль, а всього проводять три такі цикли з проміжками 10—12 днів;

- напар однієї столової ложки суміші трави звіробою звичайного, деревію звичайного і коріння дягелю лікарського (порівну) настоюють на склянці окропу і випивають за півгодини перед сном при розумовій перевтомі, нервовому перенапруженні та безсонні.

Зовнішньо — звіробійна олія (20 г свіжих суцвіть на 200 мл соняшникової олії, настоюють 14 днів, проціджують) застосовують для змащування хворих місць;

- настойку трави (у співвідношенні 1:5, на 40%-ному спирті) по 30-40 крапель на півсклянки води застосовують для полоскань;

настій трави (2 столові ложки сировини на 200 мл окропу, настоюють до охолодження, проціджують) застосовують для спринцювань (перед використанням розводять теплою кип'яченою водою у співвідношенні 1:5);

- суміш трави звіробою звичайного, кори дуба звичайного, коріння кропиви дводомної, пелюсток троянди білої, суцвіть цмину піскового, трави грициків звичайних, омели білої, кори верби білої, насіння льону зви­чайного, коренів живокосту лікарського, алтеї лікарської, трави гірчака перцевого і квіток нагідок лікарських (порівну) готують як відвар (4 столові ложки суміші на 2-3 л окропу, кип'ятять 20 хвилин, негайно проціджують) і використовують теплим для спринцювань двічі на день (вранці і ввечері) при білях.

Вхід на сайт

Пошук

Друзі сайту
  • uCoz Community
  • uCoz Manual
  • Video Tutorials
  • Official Template Store
  • Best uCoz Websites

  • Каталог webplus.info

    Український каталог сайтівКаталог сайтів України Православні молитви Підвищення рівня тестостерону