П`ятниця
20.09.2019
02:06
Вітаю Вас Гість
RSS
 
Енциклопедія лікарських рослин
Головна Реєстрація Вхід
Сосна лісова »

   А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я

Меню сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

ShiftCMS.net - Каталог сайтів Львова Каталог webplus.info Косів, Гуцульщина та Карпати

СОСНА ЗВИЧАЙНА

 


сосна лісова; сосна обыкновенная, Pinus sylvestris — високе (25-50 м) однодомне, з конусоподібною або пірамідальною кроною і моноподіальним кільчастим гілкуванням дерево родини соснових. Листки (хвоїнки) лінійно-голчасті, 4,5-7 см завдовжки, темно-зелені, зверху випуклі, знизу жолобчасті, загострені, розміщені на вкорочених пагонах по дві, тримаються 3-5 років. Чоловічі шишечки сіро-жовті, рідше червонуваті, яйцеподібні, 3-7 мм завдовжки, зібрані колосовидно при основі молодих видовжених пагонів. Жіночі шишечки червонуваті, одиничні або їх по 2-3, розташовані у верхній частині пагонів; нестиглі шишки зелені, конічні, стиглі — сірувато-бурі, матові, яйцеподібно-видовжені, 3-7 см завдовжки, обвислі; їхні луски дерев’яніючи, лопатеві, з майже ромбічним потовщенням (щитком) і бугорчатим сосочком на його верхівці. Запилюється у травні.

Поширення. Сосна звичайна росте на Поліссі, в північній частині Лісостепу, зрідка на піщаних терасах рік північної частини Степу, де утворює чисті й мішані (переважно з дубом) ліси.

Заготівля та зберігання. Для медичних потреб використовують бруньки (Turiones Ріпі, синонім — Gemmae Ріпі), хвою, живицю (Terebinthina) і продукти її переробки та продукти переробки деревини.
Бруньки становлять собою молоді пагони 1-4 см завдовжки, розміщені «коронками» по 5-6 штук на верхівках стовбура й гілок. Зовні вони вкриті спірально розміщеними рожево-бурими бахромчастими лусочками, що склеєні між собою смолою і містять у своїх пазухах маленькі бруньки, з яких розвиваються дуже короткі гілочки з двома хвоїнками. Заготовляють бруньки до початку їхнього розпускання (лусочки на верхівці бруньок мають бути щільно замкнутими), найкраще під час рубок догляду, відрізуючи коронки від гілок так, щоб довжина гілки під коронкою не перевищувала 3 мм. Зібраний матеріал використовують свіжим або сушать у теплому приміщенні, а за сприятливих погодних умов — на сонці, розстеливши тонким (3-4 см) шаром на папері чи тканині й часто перемішуючи. Сухих бруньок виходить 38-40%. Готову сировину зберігають у сухих добре провітрюваних приміщеннях без доступу світла. Строк придатності — 2 роки. Сушені бруньки є у продажу в аптеках.
Хвою заготовляють під час рубок і використовують свіжою.
Живицю (терпентин) заготовляють протягом усього літа шляхом підсічки: на стовбурі живого дерева роблять спеціальні косі надрізи, з яких у спеціальну посудину стікає прозора смола — живиця. З живиці одержують скипидар (Oleum Terebinthinae) і каніфоль (Colophonium), а з деревини сосни — дьоготь (Pix liquida Ріпі) і активоване вугілля (Carbo activatus).

Хімічний склад. Бруньки сосни містять ефірну олію (до 0,36%), дубильні речовини, гірку речовину пініпікрин, каротин, аскорбінову кислоту, метильні похідні флавоноїдів. До складу ефірної олії входять а- і р-пінен, карен, терпінеол, лимонен та інші терпеноїди. Хвоя сосни містить смолу (7-12%), каротин, аскорбінову кислоту (до 0,2%), дубильні речовини, до 1% ефірної олії, у складі якої є пінен (до 40%), лимонен (до 40%), борнілацетат (до 10%), борнеол, кадинен та інші терпени. Живиця (терпентин) становить собою розчин смоли (каніфолі) в ефірній олії (скипидарі). Очищений скипидар (Oleum Terebinthinae rectification) містить пінен (до 75%), карен, сильвестрен, кадинен, терпінеол та інші терпени, каніфоль — до 95% смоляних кислот (декетропімарова, абіетинова, сапінова та ін.) і близько 5% смол. У дьогті містяться різні феноли.

Фармакологічні властивості та використання. Галенові препарати з бруньок сосни мають відхаркувальні, дезинфікуючі, сечогінні та жовчогінні властивості.

Відвар бруньок дають усередину при запаленнях верхніх дихальних шляхів, бронхітах, хронічному запаленні легень, ревматизмі, подагрі, нирковокам'яній хворобі, водянці, запаленні жовчного міхура та як «кровоочисний» засіб.

Соснові бруньки входять до складу грудного чаю.

Приготовлений зі свіжих бруньок сосновий «мед» вживають від кашлю і як джерело вітаміну С.

При зовнішньому застосуванні препарати бруньок є ефективним засобом при запальних захворюваннях дихальних шляхів (інгаляції), кольпітах і дисплазії шийки матки (ванночки та спринцювання), ревматизмі й шкірних захворюваннях (ванни).

Широта терапевтичного застосування хвої сосни незначна. Всередину настій хвої призначають як ефективний засіб для профілактики й лікування цинги.

Трохи ширше використовують хвою як зовнішній засіб; екстракт — для лікувальних ванн (при функціональних захворюваннях нервової і серцево-судинної систем, шкірних захворюваннях, як загально зміцнювальний засіб); ефірна олія (спиртовий розчин) — для інгаляцій (при захворюваннях легень) та оздоровлення повітря в приміщеннях лікарень, шкіл тощо.

Так званий звичайний терпентин (Terebinthina communis), який одержують шляхом очищення живиці від води і домішок, використовують для виготовлення пластирів.

У народній медицині живицю (терпентин) застосовують при геморої й затяжному кашлі (щодня приймають по 1-2 кульки затверділої смоли розміром з сочевичне зерно).

Очищений скипидар застосовують у мазях, лініментах і різних сумішах, як місцево подразнювальний і відтяжний засіб при ішіасі, люмбоішіалгії, невралгіях, міозитах і ревматизмі, а у вигляді інгаляцій — при захворюваннях дихальних шляхів.

Каніфоль входить до складу липких і рідких пластирів.

Дьоготь використовують для лікування шкірних захворювань (екзема, короста, псоріаз), входить він до складу мазей Вишневського і Вількінсона.

Препарат пінабін застосовують при нирковокам'яній хворобі.

Великі дози препарату можуть спричинити подразнення слизової оболонки шлунку та кишечнику, гіпотензію й загальне пригнічення.

Протипоказаний при нефритах і нефрозах.

Лікарські форми та застосування.
ВНУТРІШНЬО — відвар бруньок сосни (10 г, або 1 столова ложка сировини на 200 мл окропу) пити по половині-третині склянки 2-3 рази на день після їди;

- терпінгідрат (Terpinum hydratum) застосовують як відхаркувальний засіб при бронхітах, дорослим 0,25-0,3 г, дітям 0,025-0,25 г 2-3 рази на день;

- пінабін (Pinabinum) пити по 5 крапель на цукрі тричі на день за 15-20 хв. до їди протягом 4-5 тижнів (при нирковій кольці застосовують одноразово до 20 крапель на цукрі);

- сосновий «мед» (1 частину свіжих бруньок заливають 2 частинами холодної води, доводять до кипіння, кип'ятять 15-20 хв., доводять кип'яченою водою до початкового об'єму, охолоджують, додають 2 частини цукру і доводять до кипіння) пити по 1 столовій ложці на прийом;

- 30 г свіжої хвої промивають холодною кип'яченою водою, заливають склянкою окропу, кип'ятять 20 хв., охолоджують, проціджують, додають на смак цукор і випивають за день.

ЗОВНІШНЬО — олія терпентинна очищена, скипидар очищений (Oleum Тегеbinthinae rectificatum) застосовують для втирання у шкіру в суміші з вазеліном (у співвідношенні 1:2);

- лінімент скипидарний складний (Linimentum Olei Terebinthinae compositum) застосовують для втирання в суглоби при артритах та інших запальних процесах;

- відвар бруньок застосовують для спринцювань і ванночок (10 г сировини на 200 мл окропу, кип'ятити 2 хв., процідити);

- настій бруньок застосовують для інгаляцій (20 г сировини на 200 мл окропу);

- 500 г бруньок або посіченої хвої варять 30 хв. у 5 л води і одержаний відвар додають до повної ванни, яку приймають тричі на тиждень.
 

Вхід на сайт

Пошук

Друзі сайту
  • uCoz Community
  • uCoz Manual
  • Video Tutorials
  • Official Template Store
  • Best uCoz Websites

  • Каталог webplus.info

    Український каталог сайтівКаталог сайтів України Православні молитви Підвищення рівня тестостерону