СОФОРА ТОВСТОПЛОДА

софора толстоплодная, Vexibia pachycarpa, синоніми: Sophora pachycarpa, Pseudosophora pachycarpa, Goebelia pachycarpa — багаторічна трав'яниста сіро-зелена (від шовковистого опушення) рослина родини бобових. Стебла прямостоячі, від основи розгалужені, 30-60(80) см заввишки. Листки чергові, черешкові, непарно перисті, з 6-12(13) парами овальних або видовжено еліптичних листочків. Квітки двостатеві, неправильні, зібрані в колосоподібно видовжені верхівкові китиці; віночок волотистий, кремовий або жовто-білий, до 15 мм завдовжки. Плід — товстий булавоподібний біб. Цвіте у травні — червні.

Поширення. Софора товсто плода зустрічається на рівнинах і в передгір'ях Південного Казахстану, Узбекистану, Туркменії й Таджикистану. Злісний бур'ян богарних посівів і перелогів.

Заготівля та зберігання. Для медичних потреб використовують траву софори (Herba Sophorae pachycarpae), яку заготовляють протягом усього вегетаційного періоду, зрізуючи надземну частину рослини серпом або скошуючи (у випадку чистих заростей) косою. Висушену на сонці траву у мішках або тюках відправляють на завод для переробки або зберігають у сухому приміщенні, дотримуючись правил зберігання отруйних рослин. Строк придатності — 2 роки. При збиранні й сушінні треба дотримуватись обережності, оскільки рослина дуже отруйна.

Хімічний склад. Трава софори товсто плодої містить суміш алкалоїдів (2-3%), головним серед яких є пахікарпін.

Фармакологічні властивості та використання. Діючою речовиною софори товсто плодої є алкалоїд пахікарпін, який має здатність блокувати h-холінорецептори вегетативних вузлів, внаслідок чого порушується віддання нервових імпульсів з прегангліонарних на постгангліонарні волокна вегетативної нервової системи. Разом з тим пахікарпін підвищує тонус і посилює скорочення мускулатури матки, поліпшує функціональну активність м'язової системи при міопатії.

Застосування пахікарпіну показане при спазмах периферичних судин, гангліонітах і міопатії.

В акушерсько-гінекологічній практиці його використовують для прискорення родової діяльності при слабких родових переймах або ранньому відході плодових вод, у випадку слабких родових потуг, для боротьби з матковою кровотечею в післяродовому періоді.

Лікарські форми та застосування.
ВНУТРІШНЬО - Пахікарпіну гідройодид (Pachycarpini hydroiodidum) призначають усередину (до їди), під шкіру та в м'язи.
При облітераційному ендартеріїті дають усередину по 0,05-0,1 г 2-3 рази на день; курс лікування від 3 до 6 тижнів; через 2-3 місяці курс лікування при загостренні процесу можна повторити.
При гангліонітах призначають усередину по 0,05-0,1 г 2 рази на день протягом 10-15 днів.
При міопатії призначають усередину по 0,1 г 2 рази на день протягом 40-50 днів (курс лікування можна повторити 2-3 рази через 1—2—3 місяці).
Для стимулювання родової діяльності призначають у м'язи або під шкіру по 2-4 мл 3%-ного розчину (рідше — всередину по 0,1-0,15 г на прийом); через 1—2 години препарат можна ввести повторно. Стимулююча дія починає проявлятися через 5-30 хв. після введення пахікарпіну.
Для більшої ефективності можна призначати одночасно всередину хінін по 0,2 г через кожні 30 хв. (усього 4 рази).
При субінволюції матки в післяродовому періоді дають пахікарпін усередину по 0,1 г 2-3 рази на день.
Найбільші дози для дорослих усередину: разова 0,2 г, добова 0,6 г; під шкіру; разова 0,15 г (5 мл 3%-ного розчину), добова 0,45 г (15 мл 3%-ного розчину).
Препарат протипоказаний при вагітності, порушенні функцій печінки і нирок, стенокардії й виражених розладах серцевої діяльності.
Форми випуску: порошок, таблетки по 0,1 г; ампули по 2 мл 3%-ного розчину; ректальні свічки, що містять 0,1 г пахікарпіну.