СМОРОДИНА ЧОРНА

смородина чёрная, Ribes nigrum — невелика (0,6-1,3 м заввишки) багаторічна кущова рослина родини ломикаменевих з характерним, дещо неприємним запахом. Листки черешкові, чергові, 3-5-лопатеві, по краю рубчасто-зубчасті, зверху голі, зісподу з жовтими залозками. Квітки двостатеві, правильні, дзвоникоподібні лілувато - або рожево-сірі, у пониклих 5-10-квіткових китицях. Плід — куляста чорна ягода. Цвіте у травні — червні. Плоди достигають у липні.

Поширення. Смородина чорна в дикому стані на Україні росте в Карпатах, на Прикарпатті, Поліссі та Лісостепу коло струмків і річок, у лісах та між чагарниками (на вологих місцях). Введена в культуру і є родоначальником культурних сортів, яких тепер налічується понад 100.

Заготівля та зберігання. З лікарською метою використовують листя (Folia Ribis nigri), рідше бруньки (Gemmae Ribis nigri), та ягоди (Fructus Ribis nigri). Бруньки збирають зимою та рано навесні, листя — влітку (червень— липень), ягоди — під час повної стиглості. Листя і бруньки сушать при температурі 35—40°С, плоди споживають свіжими або сушать (починають від 35°С і поступово доводять до 65°С, не допускаючи пересушування). Сухої сировини виходить: бруньок 20%, листя 16%, ягід 14%.
Рослина неофіційна.

Хімічний склад. У листі є дубильні речовини, до 0,75% ефірної олії (містить цимол, сабінен), флавоноїди (кверцетин, ізокверцетин, кемпферол, рутин), фітостерол, пентозани, органічні кислоти, мінеральні солі, вітамін С та фермент емульсин. Бруньки мають хімічний склад, близький до хімічного складу листя. Ягоди містять до 16% інвертних цукрів і сахарози, жирну олію, пігменти ціанідин і дельфінідин, близько 4% органічних кислот (яблучна, винна, лимонна), пектини (0,2-0,8%), емульсин, вітаміни С (120-400 мг %), К, Р, каротин, вітаміни групи В та мінеральні солі (бор, йод).

Фармакологічні властивості та використання. Всі види сировини мають сечогінні, потогінні, в'яжучі й тонізуючі властивості.

Використовують їх як допоміжний засіб при ревматизмі, подагрі, артритах, гастриті, склерозі судин, отосклерозі, уролітіазі, діареях, мігрені, простуді, коклюші, ангіні та тонзиліті.

Рослина використовується переважно в зборах.

Свіжі або сушені ягоди корисно вживати при гіпохромній анемії, пародонтозі, захворюваннях шлунково-кишкового тракту, гломерулонефриті, порушеннях ритму серцевої діяльності, кардіоневрозах, геморагічному васкуліті, простудних та інфекційних захворюваннях.

Лікарські форми та застосування.
ВНУТРІШНЬО — настій листя (50 г сировини на 1 л окропу, настояти 4 години в закритій посудині) п'ють по півсклянки 4-5 разів на день при запаленні сечового міхура;

- настій на вині (20 свіжих листків на 1 л білого вина настояти 2 тижні) п'ють по 100 г до їди при гіпоацидному гастриті;

- 2 чайні ложки суміші (порівну) листя смородини чорної, чорниці звичайної, малини і берези бородавчастої заварюють склянкою окропу і п'ють як чай по 1 склянці зранку і ввечері як загально зміцнюючий засіб після перенесеної тяжкої хвороби та при весняній слабості.