САРОТАМНУС ВОЛОТИСТИЙ

жарновец метельчатый, Sarothamnus scoparius — невеликий (0,5-2 м заввишки) кущ родини бобових. Гілки ребристо гранчасті, прутоподібні, голі, зеленкуваті, в молодому віці опушені, дорослі гілки майже безлисті. Листки дуже редуковані. Нижні листки трійчасті, на коротких (10-15 мм) розсіяних волохато-волосистих черешках, з видовженими обернено яйцеподібними, з цілими краями листочків, 5-15 мм завдовжки, зісподу розсіяних притиснено-пухнатих, зверху — голих або майже голих; верхні листки прості, майже сидячі. Квітки двостатеві, неправильні, одиничні в пазухах листків, розміщені переважно в нижній частині гілок, на квітконіжках, більших за покривні листки; віночок ясно-жовтий, волотистоподібний. Плід — біб. Цвіте у травні—червні.

Поширення. Саротамнус волотистий росте в лісових і лісостепових районах країни по хвойних, мішаних і широколистяних лісах.

Заготівля та зберігання. Для виготовлення ліків використовують молоді пагони з квітками і листям (Herba Sarothamni scoрагіі, синонім — Herba Spartii scoparii). Сушать сировину в затінку на вільному повітрі або в теплому приміщенні з доброю вентиляцією. Зберігають у добре закритих банках або бляшанках.
Рослина неофіційна.

Хімічний склад. Трава саротамнуса містить алкалоїди спартеїн і геністеїн, флавон скопарин (у квітках), смолисті й інші речовини.

Фармакологічні властивості та використання. Алкалоїд спартеїн діє на серце подібно до хініну (сповільнює й регулює серцеві скорочення, не впливаючи на кров'яний тиск і кровоносні судини).

Вживання настою трави саротамнуса показане при тахікардії й аритміях, при базедовій хворобі, атеросклерозі, водянці серця (як слабий сечогінний засіб) та при хворобах нирок.

Лікарські форми та застосування.
ВНУТРІШНЬО — половину чайної ложки трави заливають склянкою окропу, настоюють до охолодження і випивають протягом доби рівними порціями.

Саротамнус волотистий містить сильнодіючі речовини, тому застосовувати його треба лише з дозволу і під наглядом лікаря.