САМОСИЛ ЧАСНИКОВИЙ

дубровник чесночный, Teucrium scordium — багаторічна трав'яниста блідо-зелена з запахом часнику рослина родини губоцвітих. Стебла з висхідної основи прямі, чотиригранні, прості або розгалужені, 15-50 см заввишки, вкриті відлиглими довгими волосками й стебеловими залозками; іноді стебла на всій своїй довжині сіруваті шерстисті. Листки супротивні, сидячі, довгасті, з круглястою основою й рубчасто-пильчастими краями, на поверхні з обох боків притиснуті, короткі волосисті, іноді відлиглі сіруваті шерстисті; верхні стеблові листки й листки на гілках при основі звужені, приквіткові листки довші за квітки. Квітки двостатеві, неправильні, на квітконіжках, що майже дорівнюють чашечці, у пазушних 4-6-квіткових несправжніх розсунутих кільцях, які утворюють видовжене гроноподібне однобічне суцвіття; чашечка дзвоникоподібна, з десятьма жилками і п'ятьма зубцями (зубці трикутно-ланцетні, трохи або майже вдвоє коротші за трубочку); віночок двогубий, ясно-карміново-червоний, з трохи вигнутою наперед трубочкою, втроє довший за чашечку. Плід складається з чотирьох однонасінних горішкоподібних часток. Цвіте у липні—серпні.

Поширення. Самосил часниковий росте переважно в лісостепових і степових районах України на заплавних, нерідко солончакуватих луках, по берегах річок і боліт, серед чагарників, на солончакуватих лучних місцях у приморській смузі.

Заготівля та зберігання. Див. у статті Самосил гайовий.

Хімічний склад потребує дальшого вивчення. Відомо, що у траві рослини є значна кількість дубильних речовин.

Фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе так, як у статті Самосил гайовий.

У болгарській народній медицині, крім того, самосил часниковий використовують як зовнішній засіб для лікування туберкульозу шкіри.