Субота
21.09.2019
01:32
Вітаю Вас Гість
RSS
 
Енциклопедія лікарських рослин
Головна Реєстрація Вхід
Родіола рожева »

   А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я

Меню сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

ShiftCMS.net - Каталог сайтів Львова Каталог webplus.info Косів, Гуцульщина та Карпати

РОДІОЛА РОЖЕВА

 


золотий корінь; родиола розовая, Rhodiola rosea, синоніми: Sedam roseum, S. rhodiola — багаторічна трав'яниста сизо-зелена рослина родини товстолистих. Має веретеноподібний м'ясистий корінь, який переходить у дерев'янисте сторчове, переважно багатоголове, в сухому вигляді запашне кореневище, усаджене лускоподібними буруватими трикутними листочками. Стебла прямостоячі, прості, 10-35 см заввишки. Листки чергові, у верхній частині стебла зближені, сидячі, м'ясисті, голі, вузько ланцетні, видовжено ланцетні або обернені яйцеподібно видовжені, з клиноподібною основою, гострі, як правило від середини або вище гостро зубчасті, іноді з цілими краями. Квітки правильні, одностатеві, дводомні, з чотирма, зрідка п'ятичленними квітковими колами, у верхівковому щитоподібному багатоквітковому густому суцвітті: пелюстки видовжені або лінійні, жовті чи зеленаві, в чоловічих квітках 3-4 мм завдовжки (коротші за тичинки), в жіночих — недорозвинені. Плід — довгаста лстянка. Цвіте у червні — серпні.

Поширення. Родіола рожева росте в Карпатах по берегах гірських річок, на скелях.

Заготівля та зберігання. Для медичних потреб використовують кореневище з коренями родіоли (Rhizoma cum radicibus Rhodiolae rosae), які викопують у період від кінця цвітіння рослини до завершення її вегетації. Не слід заготовляти молоді рослини з 1-2 стеблами. Для відновлення заростей на ділянці, де заготовляють сировину, треба залишати не менше як 40% рослин, а повторно заготовляти сировину на цій ділянці дозволяється не раніше як через 10-15 років. Треба також враховувати, що чоловічі екземпляри мають більшу життєздатність, тому жіночих особин треба заготовляти менше. 3 зібраної сировини обтрушують землю, звільняють її від стебел, миють у проточній воді, очищають від старої бурої пробки й гнилих частин і пров'ялюють у затінку на вільному повітрі, а після цього ріжуть на кусочки 2-10 см завдовжки і досушують у сушарках при температурі 50-60°С (у домашніх умовах можна досушувати на плиті або на печі). Готову сировину зберігають у сухому приміщенні, яке треба провітрювати. Строк придатності — 3 роки.

Хімічний склад. Коріння родіоли містить дубильні речовини пірогалової групи (до 20%), ефірну олію (0,8-0,9%), цукри, білки, жири, віск, третинні спирти, Р-ситостерин, флавоноїди (кемпферол, кверцетин, ізокверцетин, гіперозид), фенольний глікозит салідрозид (до 1%), антраглікозиди, до 0,15% органічних кислот (галова, яблучна, янтарна, лимонна, щавлева), мінеральні речовини (багато марганцю, сліди цинку, титану, кадмію, хрому та ін.).

Фармакологічні властивості та використання. У народній медицині європейських країн родіолу рожеву використовували мало — лише як засіб від головного болю (наприклад, втирали у скроні настій кореневищ на олії садової троянди).

Ескімоси Аляски вживали в їжу і кореневища, і молоді пагони (до цвітіння).

На Алтаї рослину використовують від перевтоми, недокрів'я, хвороб шлунку, статевих розладів і як «ліки від усіх хвороб».

У науковій медицині препарати родіоли рожевої призначають як стимулюючий засіб при перевтомі у практично здорових людей і хворих з астенічним станом після соматичних та інфекційних захворювань, функціональних захворюваннях нервової системи (неврози, вегетативно-судинна дистонія, гіпотонія, імпотенція), використовують у психіатричній практиці (для зняття побічної неврологічної дії психофармакологічних засобів, у комплексній підтримуючій терапії хворих на шизофренію з ремісією за астенічним типом).

Препарати родіоли мають і адаптогенні властивості: зумовлюють в організмі стан підвищеної опірності до несприятливих факторів зовнішнього середовища (переохолодження, перегрівання, кисневе голодування, різні стреси та ін.).

Крім того, вони загострюють зір і слух, поліпшують травлення, збуджують апетит, знімають психічне напруження, прискорюють видужування після хірургічних операцій.

Застосовують родіолу у вигляді екстракту (готовий аптечний препарат), а в домашніх умовах готують настойку або настій.

Настій п'ють при простудній гарячці, різних нервових і шлунково-кишкових захворюваннях, метрорагії та серцевій слабості.

Препарати родіоли протипоказані при різко вираженому збудженні, гіпертонічній кризі, гарячкових станах та гіпотонії у клімактеричному періоді.

Лікарські форми та застосування.
ВНУТРІШНЬО — екстракт родіоли рідкий (Extractum Rhodiolae fluidum) п'ють по 5-10 крапель 2-3 рази на день за 15-30 хв. до їди протягом 10-20 днів (у психіатричній практиці призначають, починаючи з 10 крапель 2-3 рази на день, потім дозу поступово збільшують до 30-40 крапель на прийом; тривалість лікування 1-2 місяці);

- настойку (готують на 40%-ному спирті у співвідношенні 1:5) п'ють по 15 крапель тричі на день за 15-20 хв. до їди;

- настій (10 г сировини на 200 мл окропу, настояти 4 години, процідити) п'ють по півсклянки 2-3 рази на день.

ЗОВНІШНЬО — екстракт родіоли рідкий використовують для змащування ясен при піореї.

Вхід на сайт

Пошук

Друзі сайту
  • uCoz Community
  • uCoz Manual
  • Video Tutorials
  • Official Template Store
  • Best uCoz Websites

  • Каталог webplus.info

    Український каталог сайтівКаталог сайтів України Православні молитви Підвищення рівня тестостерону