РЯСКА МАЛА

ряска маленькая, Lemna minor — багаторічна трав'яниста рослина родини ряскових. Корінці нитковидні. Стебло має вигляд маленької (2-4,5 мм завдовжки і 2-3 мм завширшки) зеленої круглястої пластинки, що плаває на поверхні води. Листки не розвинені. Квітки дуже редуковані, одностатеві, в суцвіттях з двох тичинкових і однієї маточкової квіток, розташованих біля основи пагонів у бічній кишеньці або в ямці на поверхні пагона; маточкові квітки мають одну маточку, тичинкові — з однією тичинкою. Плід — горіхоподібний, однонасінний, не розкривний. Цвіте дуже рідко (у травні — червні).

Поширення. Ряска мала росте по всій території України в стоячих водах.

Заготівля та зберігання. З лікувальною метою використовують усю рослину. Заготовляють сировину протягом літа. Дрібною сіткою ряску притягують до берега і вичерпують невеличким сачком. Сушать під наметом або на горищі, яке добре провітрюється. Зберігають у сухому, добре провітрюваному приміщенні.
Рослина неофіційна.

Хімічний склад. У рясці малій є флавоноїди, антоціани, мікро і макроелементи — кальцій, фосфор, магній, кобальт, бром, мідь, нікель, титан, марганець, йод, цинк, ванадій тощо. У висушеному вигляді рослина містить 2-4% протеїну. Аскорбінової кислоти в рослині майже немає.

Фармакологічні властивості та використання. Ряска мала виявляє жарознижуючі, сечогінні, десенсибілізуючі й антимікробні властивості.

У вітчизняній і зарубіжній народній медицині препарати ряски малої приймають усередину при кропивниці, вітиліго, астмі, запаленнях слизової оболонки дихальних шляхів і набряках невротичного характеру, як протигрипозний і загально зміцнюючий засіб.

Зовнішньо, у вигляді припарок, рослину використовують при ревматизмі й подагрі (як болетамуючий засіб).

Лікарські форми та застосування.
ВНУТРІШНЬО — настойку (1 чайна ложка сухої подрібненої сировини на 50 мл горілки) п'ють по 15-20 крапель тричі на день;

- порошок ряски (готують у вигляді пілюль, змішуючи з медом) п'ють по 1-2 г на 1 раз тричі на день.