П`ятниця
29.03.2024
16:54
Вітаю Вас Гість
RSS
 
Енциклопедія лікарських рослин
Головна Реєстрація Вхід
Ріжки »

   А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я

Меню сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

ShiftCMS.net - Каталог сайтів Львова Каталог webplus.info Косів, Гуцульщина та Карпати

РІЖКИ

 

 

житні ріжки, матка, маткові ріжки, спориння; спорынья пурпурная, Claviceps purpurea — паразитичний гриб класу сумчастих грибів (аскоміцетів), що уражує зав'язь деяких злаків. Цикл розвитку гриба складається з трьох послідовних стадій: сумчастої, конідіальної і зимуючої. В колосі уражених рослин замість зерен утворюються склероції, що мають вид ріжків і становлять собою зимуючу стадію гриба. Склероції зимують у грунті, куди вони потрапляють при збиранні врожаю. Навесні з них виростають червонуваті булавоподібні відростки — строми. По периферії головок стром формуються плодові тіла — перитеції, у яких утворюються особливі утвори — сумки, або аски, а вже в них розвиваються по 8 ниткоподібних аскоспор. Стиглі аскоспори викидаються з перитеціїв, підхоплюються вітром, переносяться на рослини і заражають їх (аскоспори проростають, і їхні росткові трубки проникають у зав'язь). У зав'язі з аскоспори розвивається багатоклітинний розгалужений міцелій, вкритий шаром конідієносців, які відокремлюють величезну кількість конідій. Одночасно з відокремленням конідій тіло гриба вкривається липкою, солодкою і смердючою рідиною (її утворює рослина в результаті зараження), яка приваблює комах, що нею живляться. Комахи переносять конідії на здорові колоски; відбувається вторинне зараження рослин. В обох випадках після зараження на місці зав'язей утворюються склероції.

Поширення. Ріжки паразитують на 170 культурних і дикорослих злаках, але найчастіше на житі. Останнім часом поширення хвороби у посівах зменшилось, тому в спеціалізованих господарствах по вирощуванню лікарських рослин ріжки почали розводити штучно (в культурі виведено ерготамінні й ерготоксинні штами ріжків).

Заготівля та зберігання. Для лікарських потреб використовують ріжки, або склероції, гриба (Secale cornutum, синонім Fungus secalis). Заготовляють ріжки під час жнив, збираючи їх вручну безпосередньо в полі (це найчистіша і найвисокоякісніша сировина!) або на хлібоприймальних пунктах при очищенні насіння жита. На штучних плантаціях ріжки збирають шляхом прямого комбайнування переобладнаними зерновими комбайнами. Зібрані ріжки сушать під укриттям на вільному повітрі або в добре провітрюваному приміщенні, розстеливши рівним тонким (1-2 см завтовшки) шаром на папері або тканині. Штучне сушіння проводять при температурі 50°С. Сухих ріжків виходить 70-80%. Зберігають у сухих добре провітрюваних приміщеннях. Строк придатності — 2 роки.

Хімічний склад. Склероції ріжків містять алкалоїди, що є похідними лізергінової кислоти і поділяються на 3 групи: групу ерготоксину (ергокристин, ергокорнін, ергокриптин), групу ерготаміну і групу ергометрину. Всі алкалоїди названих груп мають свої право обертові фізіологічно неактивні стереоізомери (похідні ізолізергінової кислоти). Поряд з цим, склероції ріжків містять алкалоїд ергомонамін і алкалоїди групи клавіну: костаклавін, пенінклавін, ханаклавін, елімоклавін та ергоклавін. Склад і вміст алкалоїдів значною мірою залежать від раси гриба, рослини-хазяїна, на якій гриб розвивається, і зовнішніх факторів. Крім алкалоїдів, у ріжках є цукри (3-4%), ергостерин і аміни: тирамін, гістамін, триметиламін, метиламін, агматин і гексиламін; амінокислоти: аспарагін, аланін, валін, лейцин і фенілаланін та інші азотовмісні сполуки: холін, ацетилхолін, бетаїн, ерготіоксин, ерготіонеїн, урацил і гуанозин; пігменти і значна кількість ліпідів.

Фармакологічні властивості та використання. Терапевтичний ефект ріжків зумовлений наявністю в них алкалоїдів, основними серед яких є ергометрин, ерготамін і ерготоксин.

В терапевтичних дозах вони строго вибірково діють на матку, посилюючи її скорочення. При великих дозах настає спазм м'язів. Найбільш вираженою вибірковою дією на матку і найменшою токсичністю відзначається ергометрин, але за тривалістю ефекту на скоротливу здатність матки він поступається перед ерготоксином і ерготаміном.

Особливо чутливі до ріжків м'язи матки під час вагітності й після родів. В акушерсько-гінекологічній практиці ріжки і виготовлені з них препарати широко використовують при атонії матки і пов'язаних з нею маткових кровотечах (кровоспинна дія пояснюється стисненням стінок судин при скороченні м'язів матки), у післяпологовий період, щоб прискорити скорочення матки, менорагіях та маткових кровотечах, не пов'язаних з порушенням менструального циклу.

Застосування ріжків і виготовлених з них препаратів протипоказане при вагітності й під час родів (тонічне скорочення м'язів матки може спричинити асфіксію плода).

Небезпечно застосовувати ріжки безпосередньо після народження дитини, якщо дитяче місце ще в порожнині матки (спазм м'язів може перешкодити відокремленню посліду).

При надто тривалому застосуванні, а інколи при підвищеній чутливості до препаратів ріжків можливі явища ерготизму, пов'язані зі звуженням судин і порушенням живлення тканин (особливо кінцівок), а також психічні розлади.

Явища ерготизму можуть виникнути і при вживанні хліба, випеченого з борошна, змеленого з неочищеного від ріжків зерна.

Всі препарати ріжків, так само як і ріжки в нативній формі, надзвичайно отруйні, їх треба застосовувати лише з дозволу і під наглядом лікаря. Випадкове або навмисне отруєння великими дозами ріжків супроводиться нестерпними болями у шлунку й сильною судомою, нерідко настає смерть.

Як маткові засоби використовують настій ріжків, препарат ерготал, що являє собою суму алкалоїдів ріжків, та індивідуальні алкалоїди — ергометрин, ерготамін і їхні похідні.

Тією чи іншою мірою алкалоїди ріжків і їхні похідні стимулюють центральні дофамінові рецептори, в зв'язку з цим можуть пригнічувати секрецію пролактину (специфічним антагоністом дофамінових рецепторів є бромкриптин («Bromcriptinum») — напівсинтетичний препарат, одержуваний на основі алкалоїду ергокриптину).

Алкалоїди ерготамін і ерготоксин входять до складу ряду вітчизняних і зарубіжних комбінованих препаратів («Belloid», «Coffetaminum», «Cofergot», «Ergofein», «Ergoffin»).

Гідровані алкалоїди ріжків втрачають вибіркову дію на матку, зате набувають виражених седативних і гіпотензивних властивостей і застосовуються при неврозах, спазмах судин, гіпертонічній хворобі та інших захворюваннях.

Слід відмітити і флебодинамічні властивості гідрованих алкалоїдів ріжків (наприклад, дигідроергокристин входить до складу венотонічного препарату під назвою анавенол).

Лікарські форми та застосування.
ВНУТРІШНЬО - настій ріжків (6 г сировини на 200 мл окропу) п'ють по 1 столовій ложці тричі на день при маткових кровотечах;

- ерготал (Ergot alum) застосовують при маткових кровотечах, спричинених атонією матки; для прискорення інволюції матки в післяпологовому періоді. Призначають всередину по 0,0005-0,001 г (0,5-1 мг) 2-3 рази на день або підшкірно і в м'язи по 0,5-1 мл (0,00025-0,0005 г ерготалу) 1-2 рази на день.
Форми випуску: таблетки, що містять по 0,001 г (1 мг) суми алкалоїдів, та у вигляді 0,05%-ного розчину для ін'єкцій в ампулах по 1 мл.

- ергометрин (Ergometrini Maleas) застосовують в акушерській практиці при кровотечах після ручного видалення посліду, ранніх післяпологових кровотечах, уповільненій інволюції матки в післяпологовому періоді, кровотечах після кесаревого розтину, кров'янистих виділеннях після аборту та кровотечах на грунті міом матки. Призначають усередину, в м'язи і внутрішньо-венно; найшвидший і найсильніший ефект спостерігається при внутрішньо-венному введенні.
Разова доза при парентеральному введенні 0,0002 г (0,2 мг), при пероральному — 0,0002-0,0004 г (0,2-0,4 мг). В післяпологовому періоді призначають усередину по 0,2-0,4 мг 2-3 рази на день до зникнення загрози кровотечі протягом 3 днів; при тривалій кровотечі вводять одноразово 0,2 мг внутрішньовенно або в м'язи, потім продовжують давати препарат усередину.
Препарат протипоказаний під час вагітності, в 1-му та 2-му періодах родів.
Форми випуску; таблетки, що містять по 0,0002 г (0,2 мг) ергометрину малеату, і в ампулах по 1 мл 0,02%-ного розчину (0,2 мг).

- ерготамін (Ergotamini Hydrotartras) застосовують в акушерсько-гінекологічній практиці в ранньому післяпологовому періоді при гіпо- й атонічних кровотечах, під час і після кесаревого розтину, субінволюції матки після родів і аборту та сильних дисфункціональних маткових кровотечах і геморагіях, пов'язаних з міомою матки. Крім того, ерготамін застосовують при мігрені. Є підстави вважати його ефективним і при глаукомі.
Призначають усередину по 10-15 крапель 0,1%-ного розчину (або 40 крапель 0,025%-ного розчину) або по 1 таблетці (драже) (0,001 г) 1-3 рази на день.
Підшкірно і в м'язи вводять по 0,5-1 мл 0,05%-ного розчину (0,25-0,5 мг). В термінових випадках вводять повільно у вену 0,5 мл 0,05%-ного розчину.
При мігрені призначають по 15—20 крапель 0,1 % -ного розчину за кілька годин до очікуваного приступу. На початку больової фази приступу можна прийняти 2-4 мг під язик, потім через 2 години — 2 мг до зменшення болю, але не більше як 10 мг на день. При тяжкому приступі мігрені вводять 0,5-1 мл 0,05%-ного розчину в м'язи.
Вищі дози при прийомі всередину: разова — 0,002 (2 мг), добова — 0,004 г (4 мг); під шкіру і в м'язи: разова — 0,0005 г (0,5 мг), добова — 0,002 г (2 мг).
Тривале лікування ерготаміном не рекомендується (можливий розвиток ерготизму); після 7 днів застосування у випадках, що потребують тривалішого лікування, роблять перерву (на 3-4 дні).
Препарат протипоказаний при стенокардії та звуженні периферичних судин, у пізніх стадіях атеросклерозу й гіпертонічної хвороби, вагітності, септичних станах і порушеннях функції печінки та нирок.
Форми випуску: ампули по 1 мл 0,05%-ного розчину (0,5 мг в 1 мл), флакони по 10 мл 0,1%-ного розчину (1 мг в 1 мл), таблетки (драже) по 0,001 г (1 мг).

- белоїд (Belloid) приймають по 1-2 таблетки тричі на день при підвищеному збудженні, безсонні, вегетативних дистоніях, синдромі Мен'єра, неврогенних розладах, пов'язаних з порушенням менструального циклу, та гіпертиреозі. Протипоказання ті самі, що й до застосування ерготаміну. Препарат виробляють в Угорщині.

- метилергометрин (Methylergometrinum) вводять під шкіру і в м'язи по 0,5—1 мл 0,02 % -ного розчину, в вену 0,25-1 мл (в 20 мл 40 %-ного розчину глюкози) при гіпотонії й атонії матки в ранньому післяпологовому періоді, при кесаревому розтині, кровотечах після аборту і внаслідок уповільненої інволюції матки. Препарат протипоказаний під час вагітності і родів. Виготовляється в Чехословаччині.

- таблетки кофетаміну (Tabulletae «Coffetaminum») застосовують при мігрені (вазопаралітична форма), артеріальній гіпотонії та як засіб, що знижує внутрішньочерепний тиск при судинних, травматичних та інфекційних ураженнях центральної нервової системи. Призначають усередину по 1-2 таблетки на прийом під час приступу головного болю 2 рази на день, потім по 1 таблетці 2-3 рази на день протягом кількох днів (до 1 місяця). Аналогічний препарат виробляють за кордоном під назвами: «Cofergot», «Ergofein», «Ergoffin».

- дигідроерготамін (Dihydroergotamim Methansulfonas) приймають усередину по 10-20 крапель (в 0,5 склянки води) 1-3 рази на день при мігрені й хворобі Рейно. Препарат протипоказаний при гіпотонії, вираженому атеросклерозі, органічних ураженнях серця, стенокардії й порушенні функцій нирок та в похилому віці. Виготовляється в Чехословаччині.
 

Вхід на сайт

Пошук

Друзі сайту
  • uCoz Community
  • uCoz Manual
  • Video Tutorials
  • Official Template Store
  • Best uCoz Websites

  • Каталог webplus.info

    Український каталог сайтівКаталог сайтів України Православні молитви Підвищення рівня тестостерону