РЕЗЕДА ЖОВТА

резеда желтая, Reseda lutea — одно або дворічна трав'яниста рослина родини резедових. Стебло прямостояче або висхідне, жорстке, розгалужене, густо облистнене, 30-60 см заввишки. Листки чергові, з шорсткими краями; прикореневі листки нерідко цілісні, стеблові — три-п'яти перисто роздільні, з цілісними або дво-три роздільними частками, верхівкові — лінійні. Квітки двостатеві, неправильні, жовтаво-зелені, на квітконіжках, зібрані в густі колосоподібні китиці; пелюстки (їх 6) не зрослі, з розширеною нижньою частиною і глибоко розсіченою верхньою, неоднакові, верхні більші за інші. Плід — довгаста тригранна спрямована догори коробочка з трьома зубчиками на верхівці. Цвіте у травні — жовтні.

Поширення. Резеда жовта росте в лісостепових і степових районах, рідше — на півночі та північному заході України на полях, біля доріг, на схилах, вапняково кам’янистих місцях та відслоненнях вапняку і крейди.

Сировина. Для виготовлення ліків використовують сушену траву і свіже коріння резеди. Заготівлю сировини проводять під час цвітіння рослини.
Рослина неофіційна.

Хімічний склад. Коріння резеди містить ізотіоціонати й алкалоїди, трава — алкалоїди, ефірну олію, фенолкарбонові кислоти (ванілінову, п-кумарову, п-гідроксибензойну), флавоноїди, аскорбінову кислоту, токофероли і каротин.

Фармакологічні властивості та використання. Настій трави резеди застосовують як сечогінний та потогінний засіб.

Настій свіжого коріння п'ють при хворобах серця.

Лікарські форми та застосування.
ВНУТРІШНЬО — настій коріння (1 чайну ложку сировини настоюють 1-2 години на двох склянках окропу, проціджують) п'ють по 1 столовій ложці 2 рази на день, підсолоджуючи медом.