РАННИК ВУЗЛУВАТИЙ

норичник узловатый, Scrophularia nodosa — багаторічна трав'яниста рослина родини ранникових. Має м'ясисте, бульбоподібно потовщене кореневище. Стебло прямостояче, просте, 40-100 см заввишки, гостре чотиригранне, гладеньке, іноді на верхівці трохи залозисте. Листки супротивні, черешкові, видовжені яйцеподібні довгасті або ланцетно-довгасті, пильчасті, гострі, 5-16 см завдовжки і 2-8 см завширшки. Квітки дрібні, двостатеві, неправильні, зібрані у довге волотисте суцвіття; віночок зеленаво-бурий, глечикоподібно-дзвоникоподібний, з майже двогубим п'ятилопатевим відгином і з нижньою лопаттю, яка відігнута донизу, верхня частина і спинка буро-червоні. Чашечка в 2,5-4 рази коротша за віночок. Плід — коробочка. Цвіте з травня до серпня.
Поширення. Ранник вузлуватий росте по всій території України (на півдні рідше) на луках, серед чагарників, у лісах.

Заготівля та зберігання. Для виготовлення ліків, використовують траву (Herba Scrophulariae nodosae) і кореневище (Rhizoma Scrophulariae nodosae). Траву заготовляють в період цвітіння рослини, зрізуючи верхівки стебел завдовжки 30 см. Кореневища копають восени. Зібрану сировину сушать у затінку на вільному повітрі або в приміщенні, яке добре провітрюється. Сухої сировини виходить 20%. Зберігають у щільно закритих банках або бляшанках, дотримуючись правил зберігання отруйних рослин.
Рослина неофіційна.

Хімічний склад. У траві й кореневищах рослини є алкалоїди, отруйний сапонін, флавоноїд гесперидин, дубильні й смолисті речовини та органічні кислоти (масляна, корична, яблучна).

Фармакологічні властивості та використання. При призначенні всередину препарати ранника вузлуватого виявляють дермотонічну, проти алергічну, болетамуючу і проти свербцеву дію.

Зважаючи на це, настій кореневищ п'ють при сверблячих висипах на шкірі й запаленні лімфатичних вузлів, а настій трави — при кропив'янці.

Крім того, настій кореневищ рекомендується при скрофульозі, зобі, новоутвореннях і суглобовому ревматизмі.

При зовнішньому застосуванні препарати ранника вузлуватого виявляють протизапальну дію, тамують біль, заспокоюють свербіння, прискорюють гоєння ран.

Настій кореневищ використовують для компресів (2-3 рази на день при фурункулах і свербінні шкіри), примочок (2-3 рази на день при геморої) і полоскання (при ангінах).

Свіжу потовчену траву або порошок із сушеної трави використовують для гоєння ран.

Припарки з сушеної трави застосовують при абсцесах.

У гомеопатії використовують есенцію зі свіжої трави.

Лікарські форми та застосування.
ВНУТРІШНЬО — 1 чайну ложку кореневищ настоюють до охолодження на склянці окропу і одержаний настій випивають за день ковтками;

- 5 г трави настоюють до охолодження на склянці окропу і одержаний настій випивають протягом дня за 3 прийоми.

ЗОВНІШНЬО — полоскання, примочки і компреси з відвару кореневищ (2 чайні ложки сировини на 200 мл окропу, варити 20 хв., процідити).

Притаманні ранникові токсичні властивості потребують обережності при його використанні.