ПШІНКА ВЕСНЯНА

чистяк весенний, Ficaria verna — багаторічна трав'яниста рослина родини жовтецевих. Стебло 9-30 см заввишки, висхідне, просте або вгорі розгалужене, з пучком бульбоподібних потовщених додаткових коренів при основі і з білими видовженими виводковими бруньками в пазухах листків. Листки з полиском, цілісні, округлі серцеподібні або яйцеподібно-серцеподібні, здебільшого виїмчасто-рубчасті; нижні — довго черешкові, середні й верхні — на коротких черешках. Квітки двостатеві, правильні, 2,5-3,5 см у діаметрі, по одній на верхівці стебла і гілок; віночок роздільнопелюстковий, з 8-10 видовженими оберненими яйцеподібними жовтими з полиском пелюстками, при основі яких є медова залозка, вкрита лусочкою. Плід — збірна сім'янка. Цвіте у квітні — травні.

Поширення. Пшінка весняна росте по всій території України в листяних і мішаних лісах, серед чагарників.

Заготівля та зберігання. Для виготовлення ліків використовують надземну частину (траву) або всю рослину (трава разом з корінням). Заготовляють сировину в період цвітіння рослини; сушать під укриттям на вільному повітрі, на горищі або в добре провітрюваному приміщенні. Молоде листя споживають свіжим.
Рослина неофіційна.

Хімічний склад. У свіжому листі рослини є сапонін, протоанемонін, анемонін (у висушеному листі), аскорбінова кислота (до 190 мг %), каротин (5,2 мг %). Кореневі бульби містять крохмаль (13,5%), цукри (10%).

Фармакологічні властивості та використання. Пшінку звичайну застосовують як сечогінний, легкий проносний, відхаркувальний, кровоочисний і загоюючий рани засіб.

Відвар трави з корінням п'ють при вуграх, шкірних висипах, золотусі, запорах і геморої та від кашлю.

Настоєм трави полощуть рот при гінгівітах і стоматитах, промивають рани і виразки.

З молодого листя готують вітамінні «кровоочисні» салати, юшки, зелені та холодні борщі.

Слід пам'ятати, що після цвітіння рослина стає отруйною і надмірне вживання її у вигляді салатів чи галенових препаратів може призвести до отруєнь.

Лікарські форми та застосування.
ВНУТРІШНЬО — відвар цілої рослини (1 столова ложка сировини на 2 склянки води або сироватки, нагрівати на водяній бані 2-3 години) п'ють по 1 столовій ложці 3-4 рази на день;

- вітамінні «кровоочисні» салати із пшінки: порізану кусочками варену картоплю посипають подрібненим листям пшінки, заправляють сіллю, олією, оцтом або гірчицею (на 200 г вареної картоплі беруть 100 г листя пшінки і 20 г олії, сіль, оцет або гірчицю — на смак);

- свіжо зібране листя пшінки бланшують 4-5 хв. у киплячій воді, виймають, трохи підсушують, дрібно січуть, прикрашають кусочками варених яєць, додають оцет, солять, заправляють вершками (на 120 г листя пшінки беруть двоє яєць, 40 г вершків, сіль і оцет — на смак).

ЗОВНІШНЬО — полоскання і промивання настоєм трави (1 столова ложка сировини на 200 мл окропу, кип'ятити 5 хв.);

- мазь застосовують для змащування гемороїдальних вузлів (розтерте до однорідної маси листя пшінки змішують з вершковим маслом у співвідношенні 1:1).