ГРЕЙПФРУТ

памиельмус гроноподібний; грейпфрут, Citrus paradisii — вічнозелене дерево роду цитрус родини рутових, заввишки до 15 м. Має компактну, добре облистнену крону. Листки великі, шкірясті, видовжені, тупі або загострені, з крилатими черешками. Квітки білі, в китицях по 3—20 або одиничні в пазухах листків. Плоди ягодоподібні, жовті, приплюснутокулясті, до 15 см у діаметрі, одиничні або в гронах, з соковитим великозернистим запашним м'якушем жовтого або сірувато-зеленого, іноді рожевого кольору. Цвіте у травні. Плоди достигають у листопаді — грудні.

Поширення. У дикому стані грейпфрут невідомий. В СНГ вирощують у субтропічних районах.

Сировина. Споживають (свіжими або консервованими) плоди, вони добре зберігаються в свіжому вигляді.

Хімічний склад. Плоди містять (у 100 г їстівного продукту):
- білок —0,7—0,9 г; жир —0,2—0,5 г; вуглеводи—9,8—10,6 г; клітковину —0,3—0,5 г;
- мінеральні речовини — натрій —2,0 мг, калій — 181,0 мг, кальцій — 12,0—20,0 мг, залізо — 0,25—0,30 мг, фосфор — 15,0—17,0 мг, магній — 6,0 мг;
- лимонну кислоту —5,3 г; B-каротин — 0,02 г; тіамін — 0,037 — 0,053 мг; рибофлавін —0,031 — 0,045 мг; піридоксин —0,045 мг, нікотинамід —0,23—0,30 мг; аскорбінову кислоту —45,0 мг (в кожурі —265,0 мг). Для соку ці показники дещо нижчі.
Незначна гіркота зумовлюється наявністю глікозиду нарингіну. Сорти з розовим м'якушем мають це забарвлення не від антоціанів, а від пігментів пластид (каротину і лікопіну). Калорійність 100 г м'якоті — 30-40 ккал.

Фармакологічні властивості і використання. Плоди грейпфрута мають антисклеротичні і тонізуючі властивості, збуджують апетит, поліпшують травлення, підвищують діурез.

Їх рекомендують вживати в дієтичному харчуванні, при гіпокінезії, авітамінозах, при деяких захворюваннях шлунковокишкового тракту, після виснажливих інфекційних захворювань і операцій, при фізичній і розумовій перевтомі, у разі хронічних інтоксикацій, гіпертонії і уратного уролітіазу, при підвищеній температурі тіла та після перенесеного інфаркту міокарда.

Використовують грейпфрути свіжими і переробленими (сік, варення, компоти тощо).

Протипоказано вживати грейпфрути при значному підвищенні кислотності шлункового соку.

Лікарські форми і застосування.
ВНУТРІШНЬО — свіжий сік грейпфрута приймають по 150—300 г три рази на день до іди, підсолоджуючи на смак медом або цукром (хворим на діабет не підсолоджувати).