ПОЛИН ПОЛЬОВИЙ

полынь полевая, Artemisia campestris — багаторічна трав'яниста, в молодому віці опушена, пізніше — гола рослина родини айстрових (складноцвітих). Має багатоголове дерев'янисте кореневище, від якого відходять квітконосні й короткі вегетативні пагони. Квітконосні стебла висхідні або прямостоячі, 30-60 см заввишки, бурі або червонаві, біля основи здерев'янілі. Листки чергові, голі або майже голі, лише молоді шовковисто волосисті, двічі-тричі перисті розсічені, з лінійними гострокінцевими частками; верхні — тричі роздільні або цілісні, лінійні; нижні — черешкові, решта — сидячі. Квітки жовті або червонаві, в яйцеподібних, пониклих, зближених групами або клубочками кошиках, що утворюють вузьку пірамідальну волоть; крайові квітки маточкові, ниткоподібні трубчасті, двозубчасті, плідні, серединні — двостатеві, трубчасті, п’яти зубчасті, неплідні. Плід — сім'янка. Цвіте у липні — вересні.

Поширення. Полин польовий росте в соснових, рідше в мішаних лісах, на просіках, галявинах, річкових пісках, сухих луках, уздовж доріг по всій території України.

Сировина. Використовують траву (верхівки квітконосних пагонів), зібрану в період цвітіння рослини.
Рослина неофіційна.

Хімічний склад ще слабо вивчено. Рослина містить ефірну олію.

Фармакологічні властивості та використання. Відвар трави п'ють при маткових кровотечах, запаленні сечового міхура, болях у животі і «ломоті кісток».

Ним полощуть рот при зубному болі.

Мазь із свіжого подрібненого листя і свинячого смальцю використовують для лікування ран і наривів, змащування ніг при надмірній пітливості.