Неділя
22.09.2019
21:23
Вітаю Вас Гість
RSS
 
Енциклопедія лікарських рослин
Головна Реєстрація Вхід
Полин гіркий »

   А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я

Меню сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

ShiftCMS.net - Каталог сайтів Львова Каталог webplus.info Косів, Гуцульщина та Карпати

ПОЛИН ГІРКИЙ

 


полынь горькая, Artemisia absinthium — багаторічна трав'яниста сріблясто-сіра рослина родини айстрових (складноцвітих). Стебла прямостоячі, 50-125 см заввишки, слабо ребристі, у верхній частині розгалужені. Листки чергові, зверху білувато-шовковисті, з просвітчастими крапчастими залозками; нижні — довго черешкові, трикутні серцеподібні, тричі перисто розсічені; серединні — сидячі, двічі перисто роздільні; верхні — сидячі, перисто роздільні; лопаті листків лінійно-довгасті, притуплені. Квітки жовті, різнорідні, в майже кулястих пониклих кошиках, зібраних гронами у волотисте суцвіття, крайові квітки — жіночі, решта — двостатеві. Плід — сім'янка. Цвіте з липня до вересня.

Поширення. Полин гіркий росте по всій території України на полях і пустирях, біля доріг та поблизу жител.

Заготівля та зберігання. Для виготовлення ліків використовують траву (Herba Absinthii) і листя (Folia Absinthii) рослини. Листя полину збирають до цвітіння рослини (беруть добре розвинені прикореневі або стеблові листки, зриваючи їх без черешків). Траву заготовляють на початку цвітіння рослини, зрізуючи серпами або ножами незадерев’янілі верхівки стебел завдовжки 20-25 см. Зібрану сировину зразу ж сушать у затінку на вільному повітрі або в добре провітрюваному приміщенні, розкладаючи тонким (3-5 см завтовшки) шаром на тканині чи папері й час від часу переміщуючи. Штучне сушіння проводять при температурі 40-45°С. Сухої сировини виходить 24-25%. Зберігають у щільно закритих банках або бляшанках. Строк придатності — 2 роки.
Трава полину є у продажу в аптеках.

Хімічний склад. Сировина полину гіркого має у своєму складі ефірну олію (0,5-2%), флавоноїди (артемізетин та інші), дубильні речовини, лігнани, органічні кислоти, каротин і вітамін С, В6 та ін. До складу ефірної олії входять сесквітерпенові спирти (абсинтин, анабсинтин та артабсинтин), сесквітерпенові лактони, туїловий спирт, вуглеводні (бізаболени, пінен, кадинен, феландрен, каріофілен та сепінен), кетон туйон, моноциклічні кетолактони тощо.

Фармакологічні властивості та використання. Полин гіркий є одним з представників гіркот: він збуджує апетит, рефлекторно стимулює діяльність залоз травного каналу, підвищує секрецію жовчі, панкреатичного й шлункового соку.

В помірних дозах полин виявляє заспокійливу дію, а при великих дозах спостерігається наростання явищ збудження з наступним пригніченням.

Крім того, полин має протизапальні, антисептичні, проти виразкові й глистогінні властивості.

Полин гіркий прописують у вигляді густого екстракту, настою або настойки як гіркоту, що поліпшує апетит і збуджує діяльність травних органів, при гастритах як з підвищеною, так і з недостатньою кислотністю, захворюваннях печінки та жовчного міхура, всіх явищах фізіологічної слабості — загальному погіршенні живлення, після тривалих виснажливих хворобах, анемії, скрофульозі й диспепсіях.

Полин входить до складу інгредієнтів для виготовлення настойки гіркої (Tinctura amara), шлункових таблеток (Tabulettae Stomachicae cum extract о Belladonnae), апетитних чаїв та жовчогінних чаїв.

Дуже популярне лікування полином гірким у народній медицині. Крім усіх вищезазначених випадків, усередину його дають при гарячці й малярії, туберкульозі й золотусі, захворюваннях печінки, що супроводяться жовтяницею, хворобах селезінки, запальних процесах у нирках і сечовому міхурі, водянці, геморої й холері (як дезинфікуючий засіб), при безсонні, постійному запамороченні, спазмах у животі й ядусі, при недостатніх і нерегулярних менструаціях та нічних полюціях.

Для лікування алкоголізму застосовують настій із суміші трави полину гіркого і чебрецю повзучого.

При зовнішньому застосуванні препарати полину діють як знеболюючі, антисептичні, протизапальні.

Розведену кип'яченою водою у співвідношенні 1:10 настойку використовують для компресів і примочок при забиттях, саднах, ранах, хворобах очей та укусах комах.

Свіже потовчене листя з успіхом застосовують при крововиливах на тілі внаслідок травм, вивихах і розтягу сухожилків.

Настоєм трави полину, який застосовують у вигляді клізми (після випорожнення) з додаванням часнику (в 1 склянці настою відварюють середню головку часнику), виганяють гостриків. Клізму повторюють кілька днів підряд до повного зникнення глистів.

Полоскання настоєм проводять при неприємному запаху з рота.

Лікарські форми та застосування.
ВНУТРІШНЬО — екстракт полину густий (Extractum Absinthii spissum) п'ють по 10-20 крапель за 30-40 хв. до їди тричі на день;

- настойку полину (готують на 70%-ному спирті у співвідношенні 1:5) п'ють по 15-20 крапель тричі на день за 15-20 хв. до їди;

- настій трави (10 г або 2 столові ложки сировини на 200 мл окропу) п'ють по чверті склянки тричі на день за 30 хв. до їди;

- настій трави (1 чайну ложку сировини на 200 мл окропу, настояти 10 хв.) п'ють по 3 столові ложки протягом 10 днів натщесерце (вранці) та ввечері (перед сном) при аскаридозі (після кожного прийому настою з'їдають по півсклянки свіжо натертої моркви);

- 15 г суміші трави полину гіркого та чебрецю повзучого, взятих у співвідношенні 1:4, варять 5 хв. у склянці окропу, охолоджують, відціджують і п'ють по 1 столовій ложці тричі на день протягом 2-3 місяців.

ЗОВНІШНЬО — настій трави (1-2 чайні ложки сировини на 200 мл окропу) застосовують для полоскання ротової порожнини 4-6 разів на день.

Тривале надмірне вживання препаратів полину може спричинити отруєння.

Не рекомендується вживати препарати полину вагітним жінкам.

Вхід на сайт

Пошук

Друзі сайту
  • uCoz Community
  • uCoz Manual
  • Video Tutorials
  • Official Template Store
  • Best uCoz Websites

  • Каталог webplus.info

    Український каталог сайтівКаталог сайтів України Православні молитви Підвищення рівня тестостерону