ПІДМАРЕННИК ЧІПКИЙ

подмаренник цепкий, Galium арагіnе — однорічна трав'яниста рослина родини маренових. Стебла полеглі або повзучі, 50-200 см завдовжки, чотиригранні, по ребрах вкриті загнутими гачкоподібно вниз шипиками, розгалужені. Листки — в кільцях по 6-8, обернені яйцеподібні (нижні) або клиноподібні ланцетні (серединні й верхні), по краю і зісподу по серединній жилці негусто вкриті відігнутими назад шипиками, зверху розсіяно щетинисті, на верхівці — відтягнуті в тонке вістря. Квітки дрібні, правильні, полігамні (двостатеві й чоловічі), зрослі пелюсткові, в пазушних пів зонтиках, більших за листки; віночок до 2 мм у діаметрі, білуватий, колесоподібний, з чотири роздільним відгином. Плід — сухий горішок. Цвіте у травні — вересні.

Поширення. Підмаренник чіпкий росте по всій території України як бур'ян на городах, у садах, рідше на полях.

Заготівля та зберігання. З лікувальною метою використовують свіжий сік (Succi Galii aparinis) і траву підмаренника (Herba Galii aparinis), зібрану під час його цвітіння. Після попереднього пров'ялювання на сонці сировину сушать у затінку на вільному повітрі або в провітрюваному приміщенні. Сухої трави виходить 25%. Готову сировину зберігають у добре закритих банках або бляшанках.
Рослина неофіційна.

Хімічний склад. Трава підмаренника чіпкого містить глікозит асперулозид, дубильні речовини, сапоніни, органічні кислоти (лимонна, галова), червоний барвник та вітамін С (128 мг %).

Фармакологічні властивості та використання. У народній медицині підмаренник чіпкий відомий своїми діуретичними, болетамуючими, кровоспинними й антимікробними властивостями.

Найчастіше настій трави п'ють при нирковокам'яній хворобі, циститі, водянці, плевриті, хворобах печінки, болях у шлунку й кишечнику, діареї, ревматизмі, зобі, епілепсії й скрофульозі та гарячкових станах.

У разі епілепсії краще вживати свіжий сік рослини.

Зовнішньо, у вигляді мазі, підмаренник чіпкий використовують для лікування фурункулів, лишаїв, раку шкіри і висипів на шкірі (терапевтичний ефект можна в цих випадках значно посилити одночасним пероральним застосуванням настою або свіжого соку рослини).

Порошком трави присипають рани і фурункули.

Есенцію із свіжої трави підмаренника чіпкого використовують у гомеопатії.

Лікарські форми та застосування.
ВНУТРІШНЬО — свіжий сік рослини п'ють по 1 чайній ложці 5-6 разів на день;

настій трави (2 столові ложки сировини на 400 мл окропу, настоюють 1 годину, проціджують) п'ють по півсклянки 4 рази на день до їди.

ЗОВНІШНЬО — мазь із свіжого соку і смальцю (готують у співвідношенні 1:10).