ПЕРВОЦВІТ ВЕСНЯНИЙ

аптечна скороспілка, баранчики, веснівка, весняник лікарський, ключики, лісове зілля, медяник, первенець, первоцвіт лікарський, примула;
первоцвет весенний, Primula veris, синонім — P. ofiicinalis — багаторічна кореневищна трав'яниста рослина родини первоцвітних. Квіткова стрілка пряма, безлиста, 5-20 см заввишки. Листки зібрані приземною розеткою, яйцеподібні або яйцеподібно-видовжені, хвилясті зубчасті виїмчасті, зморщені, зісподу вкриті сіруватим пушком, звужені в крилатий черешок. Квітки правильні, двостатеві, зібрані на вершечку стебла в зонтикоподібне суцвіття з 5-13 квітками, пониклими в один бік; чашечка трубчаста, п'ятигранна; віночок лійкуватий, з коротким п'ятилопатевим відгином, яскраво-жовтий, усередині з жовтогарячими цятками при основі часток відгину. Плід — яйцеподібна коробочка такої самої довжини, як і чашечка. Цвіте з середини квітня до червня.

Поширення. Первоцвіт весняний росте в лісових і лісостепових районах, рідше в північно-східних районах Степу, в лісах, на узліссях, серед чагарників.

Заготівля та зберігання. Для лікарських потреб заготовляють кореневище з корінням (Rhizoma et radix Primulae), квітки з чашечкою (Flores Primulae cum calyce), рідше тільки віночок (Flores Primulae sine calyce) і листя (Folia Primulae).
Коріння первоцвіту копають весною до цвітіння рослини або восени, коли зів'яне листя; його старанно відмивають від землі і сушать на сонці або в теплому приміщенні, розстеливши тонким шаром на папері чи тканині й час від часу перемішуючи. Сухого коріння виходить 28-30%.
Квітки і листя збирають на початку цвітіння рослини, зриваючи їх руками або зрізуючи ножами. Половину листя на кожній рослині треба залишати, щоб не зашкодити цвітінню і плодоношенню. Сушити листя треба швидко і бажано при високій (90-100°С) температурі, що дає змогу одержувати сировину з високим вмістом аскорбінової кислоти. Сухого листя виходить 22-23%.
Свіже листя використовують на салати.
Квітки зрізують або зривають цілими суцвіттями і з частиною (2-3 см) квітконосної стрілки. Попередньо їх пров’ялюють на сонці, а потім досушують під укриттям на вільному повітрі, а при несприятливих погодних умовах — у теплому приміщенні. Сухих квіток виходить 15-16%. Зберігати їх треба в добре закритих банках або бляшанках, бо вони дуже гігроскопічні. Штучне сушіння квіток і коріння проводять при температурі 40°С. Строк придатності сировини — 2 роки.

Хімічний склад. Коріння первоцвіту містить до 10% тритерпенових сапонінів, агліконами яких є примулагеніни A, D і SD, глікозиди (примулаверин, примверин), ефірну олію (0,08%) і каротин. У листі є сапоніни (до 2%), флавоноїди, каротин (до 3 мг %); у квітках — сапоніни, флавоноїди й ефірна олія. Всі частини рослини містять значну кількість аскорбінової кислоти. У листі її, наприклад, до 5,9% (на суху масу).

Фармакологічні властивості та використання. Первоцвіт весняний використовують в основному як добрий відхаркувальний засіб при захворюваннях легень і дихальних шляхів.

Галенові препарати первоцвіту посилюють секрецію слизової оболонки бронхів і верхніх дихальних шляхів, підвищують активність війкового епітелію, прискорюють евакуацію секрету з дихальних шляхів, виявляють слабку спазмолітичну дію.

Як відхаркувальний засіб вживають настій коріння первоцвіту (Infusum radicis et rhizome Primulae). Його призначають при катарах верхніх дихальних шляхів, хронічних трахеїтах і бронхітах, бронхопневмоніях.

Окремі автори (О. П. Попов, 1970) рекомендують відвар коріння та листя первоцвіту ще й як болетамуючий (при ревматизмі) та сечогінний засіб (при хворобах нирок і сечового міхура).

Натомість інші автори (Ф. Стари, В. Ірасек, 1982) вважають такі рекомендації безпідставними.

В народній медицині настій коріння первоцвіту використовують як відхаркувальний і як такий, що прискорює розсмоктування зовнішніх крововиливів, засіб.

У зв'язку з наявністю в листках великої кількості аскорбінової кислоти і каротину первоцвіт використовують у вигляді салатів і настоїв (відповідно із свіжого та сушеного листя) при авітамінозах С і А.

Часто при захворюваннях органів дихання первоцвіт призначають у поєднанні з іншими лікарськими рослинами: ромашкою лікарською, анісом звичайним, подорожником великим, підбілом звичайним тощо.

Квітки первоцвіту використовують переважно в народній медицині. Настій квіток п'ють при гарячці, запаленні горла і легень, при різних головних болях, зокрема при мігрені, неврозах і безсонні, прискореному серцебитті, як «кровоочисний» засіб при подагрі, фурункулах, виразках і шкірних висипах.

Зовнішньо настій використовують для промивання носа при нежиті.

Лікарські форми та застосування.
ВНУТРІШНЬО — настій коріння (10 г, або 1 столова ложка сировини на 200 мл окропу) приймають по 1-2 столові ложки 3-4 рази на день до їди;

- 10 г квіток настоюють 15 хв. на склянці окропу, проціджують і випивають за день рівними порціями;

- настій листя (10 г сировини на 200 мл окропу) приймають по чверті склянки 4 рази на день як вітаміновмісний засіб;

- столову ложку суміші квіток первоцвіту, трави хвоща польового, листя підбілу звичайного і подорожника великого, взятих у співвідношенні 4:3:1:2, настоюють 2 години на склянці холодної кип'яченої води, варять 5 хв., охолоджують, проціджують і п'ють теплим по 1 склянці на день за кілька прийомів при кашлі, трахеобронхіті, хронічному бронхіті й сухому бронхіті;

- салат: подрібнене листя первоцвіту і цибулі змішати, покласти на кусочки вареного буряка, посолити й заправити вершками (на 100 г листя первоцвіту беруть 80 г вареного буряка, 25 г зеленої цибулі і 20 г вершків; сіль — на смак; перед вживанням салат охолоджують).