Вівторок
20.08.2019
22:20
Вітаю Вас Гість
RSS
 
Енциклопедія лікарських рослин
Головна Реєстрація Вхід
Печіночниця звичайна »

   А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я

Меню сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

ShiftCMS.net - Каталог сайтів Львова Каталог webplus.info Косів, Гуцульщина та Карпати

ПЕЧІНОЧНИЦЯ ЗВИЧАЙНА

 


печёночница обыкновенная, Hepalica nobilis, синоніми: Н. tiiloba, Anemone hepatica — багаторічна кореневищна трав'яниста рослина родини жовтецевих. Стебла у вигляді квітконосних стрілок; вони прямостоячі, 5-15 (20) см заввишки, опушені, одиничні, одно квіткові, виходять з пазух лускоподібних листків кореневища, з покривалом з трьох цілісних зелених листочків, зібраних кільцем при основі квіток. Листки зібрані приземною розеткою, з'являються в кінці цвітіння й потім зимують (відмирають у наступному році), довго черешкові, трилопатеві, при основі серцеподібні, в молодому віці опушені, згодом майже голі; лопаті широко яйцеподібні, з цілими краями. Квітки правильні, двостатеві, з простою віночкоподібною вільно пелюстковою оцвітиною, листочки оцвітини (їх 8-10) вузькі яйцеподібні, синювато-блакитні, рідше — білі або рожеві. Плід — збірна опушена сім'янка. Цвіте у квітні — травні.

Поширення. Печіночниця звичайна росте в листяних і мішаних лісах та серед чагарників західних районів України.

Заготівля та зберігання. Для виготовлення ліків використовують траву (Herba Anemonis hepaticae) або тільки саме листя (Folia Anemonis hepaticae) чи квітки (Flores Anemonis hepaticae) печіночниці. Збирають сировину в період цвітіння рослини й сушать, по можливості швидко, в затінку або в теплому приміщенні, яке треба провітрювати. Листя використовують іноді й свіжим. Збираючи рослину, треба слідкувати, щоб їдкий сік рослини, який спричинює виникнення на шкірі пухирців, не потрапив на відкриті ділянки тіла, а особливо в очі. Після збирання треба старанно вимити руки. Зберігають печіночницю окремо від іншої сировини, дотримуючись правил зберігання отруйних рослин. Окремі автори вважають, що при сушінні печіночниці її отруйність зникає.
Рослина неофіційна.

Хімічний склад. Усі частини рослини містять кумарини. У листі, крім того, є сапоніни (хепатисапонін, хепатрилобін) і флавоноїди (3-глюкозид кверцетину, 7-глюкозид кверцетину і 3-глюкуронід кверцетину); у квітках — флавоноїди (3-глюкозид кемпферолу, 7-глюкозид кемпферолу, 3,7-диглюкозид кемпферолу, 3-глюкуронід кемпферолу).

Фармакологічні властивості та використання. Печіночницю звичайну використовують як засіб, що стимулює секрецію жовчі, підвищує діурез, має відхаркувальні й антисептичні властивості й позитивно впливає на обмін речовин.

Настій трави або самого тільки листя чи квіток вживають при запаленнях печінки, жовчнокам'яній хворобі, запаленнях селезінки, нирок і сечового міхура, бронхіті й трахеїті, запаленні глотки, ревматизмі, малярії, подагрі й гонореї.

Як «кровоочисний» засіб при фурункулах, висипах на тілі та скрофульозі дають пити настій квіток печіночниці.

Настойку рослини приймають усередину, щоб зняти біль у ділянці печінки й жовчного міхура, а зовнішньо її використовують для розтирання при поліартриті.

Настоєм трави полощуть рот і горло, промивають гнійні рани, трофічні виразки, шкірні виразки та висипи.

В гомеопатії печіночницю використовують при хронічних бронхітах, захворюваннях печінки й шкірних хворобах.

Лікарські форми та застосування.
ВНУТРІШНЬО — настій трави (4 г, або 1 чайна ложка, сировини на 200 мл окропу) по третині склянки тричі на день до іди;

- настій листя (10 г свіжого або 2 г сухого листя на 200 мл холодної кип'яченої води, настоюють ніч) п'ють ковтками по 1 склянці на день;

- настій квіток (1 чайна ложка сировини на 200 мл окропу, настоюють 10 хв.) п'ють вранці і ввечері по 1 склянці, ковтками;

- настій столової ложки суміші (порівну) трави печіночниці звичайної і рутки лікарської та коріння кульбаби лікарської на склянці окропу п'ють по третині склянки тричі на день до їди як жовчогінний засіб;

- настойку (30 г трави або повну жменю квіток на 250 мл горілки, настоюють 2 тижні) п'ють по 20 крапель на цукрі або з невеликою кількістю води 3-4 рази на день.

ЗОВНІШНЬО — використовують настій трави для полоскання, промивання і примочок або настойку для розтирання (готують, як у попередніх прописах).

Печіночниця звичайна — отруйна рослина. Передозування небезпечне!
 

Вхід на сайт

Пошук

Друзі сайту
  • uCoz Community
  • uCoz Manual
  • Video Tutorials
  • Official Template Store
  • Best uCoz Websites

  • Каталог webplus.info

    Український каталог сайтівКаталог сайтів України Православні молитви Підвищення рівня тестостерону