ПАХУЧКА ЗВИЧАЙНА

пахучка обыкновенная, Clinopodium vulgare, синонім — Calamintha clinopodium — багаторічна трав'яниста рослина родини губоцвітих. Стебло чотиригранне, пряме, мало розгалужене, волосисте, 30-70 см заввишки. Листки супротивні, дрібні, яйцеподібні або видовжено яйцеподібні, дрібно рубчасто-пильчасті, волохато-волосисті. Квітки неправильні (віночок двогубий, пурпуровий, вдвоє довший за чашечку), дрібні, з щетиноподібними лінійними, такої самої довжини, як і чашечка, густо війчастими приквітками, зібрані в 15-40 квіткових кільцях, що створюють пів кулясті кінцеві суцвіття; чашечка трубчаста, двогуба, з 13 жилками, густо опушена, з шилоподібними зубцями. Плід складається з 4 однонасінних горішкоподібних часток. Цвіте у червні — серпні.

Поширення. Пахучка звичайна росте по всій території України (крім півдня Степу) на узліссях листяних і мішаних лісів, серед чагарників.

Сировина. Для медичних потреб використовують траву пахучки. Збирають і сушать квітучі рослини.
Рослина неофіційна.

Хімічний склад пахучки потребує вивчення. Відомо лише, що трава рослини містить запашну ефірну олію й дубильні речовини.


Фармакологічні властивості та використання. З досвіду народної медицини відомо, що пахучка звичайна допомагає від головного болю, ядухи, кашлю й захворювань дихальних шляхів та від проносу.

Розпарену траву прикладають до набряків як протизапальний засіб.

Лікарські форми та застосування.
ВНУТРІШНЬО — настій трави (1 столова ложка сировини на 200 мл окропу, настояти 30 хв. у термосі) приймають по 2 столові ложки 3-4 рази на день.

ЗОВНІШНЬО — припарки (2-3 столові ложки трави загортають у марлю, розпарюють в окропі) прикладають до набряків.