П`ятниця
29.03.2024
02:34
Вітаю Вас Гість
RSS
 
Енциклопедія лікарських рослин
Головна Реєстрація Вхід
Ортосифон »

   А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я

Меню сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

ShiftCMS.net - Каталог сайтів Львова Каталог webplus.info Косів, Гуцульщина та Карпати

ОРТОСИФОН

 


індійський чай, котячі вуса, нирковий чай, яванський чай; почечный чай, Orthosiphon stamineus — багаторічна (в культурі - однорічна) трав'яниста волохата рослина родини губоцвітих. Стебло галузисте, чотиригранне, внизу темно-фіолетове, вгорі — зелене, 50-70 см заввишки. Листки супротивні, майже ромбовидні, з велико зубчастим краєм. Квітки блідо-лілові, в китицеподібному суцвітті. Тичинки — з довгими нитками (звідси народна назва «котячі вуса»). Плід — коробочка. Цвіте у липні — серпні.

Поширення. Ортосифон походить з тропічної Південно-Східної Азії. В Україні вирощують в культурі в Криму, на Чорноморському узбережжі - на Кавказі.

Заготівля та зберігання. Використовують траву Ортосифону - молоді верхівкові пагони з двома парами листків і верхівковою брунькою — флеші, а також зелене листя. Збирають урожай 3-4 рази за літо. При останньому зборі заготовляють флеші і все зелене листя. Зібрану сировину розстилають товстим шаром і пров'ялюють у затінку протягом 24-36 годин, а потім швидко сушать на сонці або в сушарці при температурі 30-35°С. Сировина гігроскопічна, тому її слід зберігати в сухому приміщенні. Строк придатності - 4 роки.
Рослина відпускається аптеками (Folium Orthosiphoni).

Хімічний склад. З листя ортосифону виділено тритерпенові сапоніни, гіркий глікозит ортосифонін (0,01%), ефірну олію (0,2-0,6%), жирну олію (2,7%), дубильні речовини (5-6%), сліди алкалоїдів та органічні кислоти: винну (1,5%), лимонну, фенол карбонову і розмаринову.

Фармакологічні властивості та використання. Настій ортосифону виявляє діуретичну і холеретичну дію. Сечогінний ефект супроводиться виведенням з організму сечовини, сечової кислоти і хлоридів, посиленням секреції шлункових залоз і збільшенням вмісту вільної соляної кислоти в шлунковому соку, збільшенням виділення жовчі та анти спастичною дією на органи з гладенькими м'язами.

В науковій і народній медицині настій трави ортосифону використовують при запаленнях жовчного й сечового міхурів, поліартриті, подагрі та каменях у нирках і жовчному міхурі.

Ефективне застосування ортосифону при цукровому діабеті, гострих і хронічних захворюваннях нирок та набряках різного походження (в т. ч. й при серцевій недостатності).

Крім того, наукова медицина рекомендує ортосифон при церебральному атеросклерозі та гіпертонії, яка супроводиться порушенням функції печінки та нирок.

Лікарські форми та застосування.
ВНУТРІШНЬО — настій листя ортосифону (Infusum folii Orthosiphoni staminei): 3,5 г трави на 200 мл окропу, п'ють теплим по півсклянки двічі на день до їди протягом 4-6 місяців з перервами щомісяця на 5-6 днів (при холециститах вживають так само, але після їди);

- суміш трави ортосифону, брусниці та коріння бузини чорної у співвідношенні 3:5:10 готують як настій (1 чайну ложку на 200 мл окропу) і вживають теплим по півсклянки 4 рази на день:

- суміш коріння марени красильної, трави вовчуга польового, ортосифону і хвоща польового, листя берези, квіток ромашки лікарської, насіння кропу запашного у співвідношенні 2:1,5:1,5:1:1:1,5:1,5 готують як настій (10 г на 200 мл окропу) і вживають по 1/2—3/4 склянки 3-4 рази на день при нирковокам'яній хворобі.
 

Вхід на сайт

Пошук

Друзі сайту
  • uCoz Community
  • uCoz Manual
  • Video Tutorials
  • Official Template Store
  • Best uCoz Websites

  • Каталог webplus.info

    Український каталог сайтівКаталог сайтів України Православні молитви Підвищення рівня тестостерону