Неділя
18.08.2019
18:05
Вітаю Вас Гість
RSS
 
Енциклопедія лікарських рослин
Головна Реєстрація Вхід
Наперстянка великоквіткова »

   А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я

Меню сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

ShiftCMS.net - Каталог сайтів Львова Каталог webplus.info Косів, Гуцульщина та Карпати

НАПЕРСТЯНКА ВЕЛИКО KBITKOBA

 
 

наперстянка крупноцветковая, Digitalis granditlora — багаторічна трав'яниста рослина родини ранникових. Стебло пряме, просте, 40-100 см заввишки. Листки чергові, великі (5-20 см завдовжки і 2-5 см завширшки), видовжено еліптичні або яйцевидно ланцетоподібні, дрібні пилкоподібні зубчасті; прикореневі — при основі звужені в короткий черешок, стеблові — наполовину обгортаючи стебло, сидячі, по головній жилці залозисто-пухнасті. Квітки двостатеві, трохи неправильні, горизонтально відхилені або пониклі, зібрані в довге однобічне гроно; віночок трубчастий дзвоникоподібний коротко двогубий, 3-4 см завдовжки, блідо-жовтий, усередині — з буруватими жилками, зовні — разом з чашечкою залозисто-пухнастий, майже в 4 рази більший за чашечку. Плід — двогніздова коробочка. Цвіте у червні — серпні.

Поширення. Наперстянка велико квіткова росте на Поліссі, в північній частині Лісостепу та в Карпатах у мішаних і листяних лісах, серед чагарників.

Заготівля та зберігання. Для виготовлення ліків використовують листя наперстянки (Folium Digitalis grandiflorae). Заготовляють стеблові (у рослин другого і наступних років життя) і прикореневі (у рослин першого року життя) листки відповідно у червні — липні та в серпні — вересні. Відразу після збирання листки сушать у затінку на протязі або в сушарках при температурі 55-60°С. Сухого листя виходить 19-20%. Готову сировину треба зберігати в сухому приміщенні без доступу світла. Строк придатності — 2 роки (підлягає щорічному пере контролю!) .

Хімічний склад. Листя наперстянки велико квіткової містить серцеві глікозити (пурпуреаглікозиди А і В, які в процесі сушіння та зберігання від дії ферментів перетворюються відповідно на дигітоксин і гітоксин), стероїдні сапоніни (дигітонін, дигонін, гітонін), флавоноїди (лютеолін, 7294 глікозидлютеолін), холін, органічні кислоти та інші сполуки.

Фармакологічні властивості та використання. Діючими речовинами наперстянки велико квіткової є глікозити серцевої дії. Найактивніша терапевтична роль належить дигітоксину й гітоксину.

Особливістю глікозитів наперстянки велико квіткової (рівною мірою це стосується й інших видів наперстянки) є їхня здатність посилювати скорочення серцевого м'яза, одночасно зменшуючи їх кількість, що сприяє, з одного боку, кращому відпочинку серця, а з другого - більшому його кровонаповненню. Це зумовлює збільшення об'єму крові, що виштовхується в аорту, прискорення течії крові, зниження венозного тиску. Внаслідок нормалізації гемодинаміки й розширення ниркових судин відчутно збільшується сечовиділення, що приводить до зникнення або зменшення набряків.

За фізико-хімічними властивостями глікозити наперстянки належать до групи ліпофільних глікозитів. Вони добре всмоктуються і не руйнуються в шлунково-кишковому тракті, швидко вступають у взаємодію з білками плазми, отже є досить ефективними при прийманні всередину (у разі неможливості введення у шлунок, наприклад, при блюванні, їх вводять ректально), їхня дія починає проявлятися через 2-4 години, досягає максимуму через 8-12 годин, а повністю припиняється через 14-21 день.

Порушення видільної функції нирок мало впливає на екскрецію глікозитів, оскільки з сечею вони виділяються в незначній кількості. Після всмоктування в кишечнику значна кількість їх надходить у печінку й виділяється з жовчю, а потім знову реабсорбується в шлунково-кишковому тракті.

Одночасна наявність відмічених властивостей дає повне право називати наперстянку «королем серцевих засобів».

Показаннями до призначення препаратів є хронічна серцева недостатність різного походження, пароксизмальна тахікардія.

Слід пам'ятати, що препарати наперстянки мають високу кумулятивну здатність і токсичність, а тому приймати їх можна тільки за призначенням лікаря.

Лікарські форми та застосування.
Внутрішньо - порошок з листя наперстянки пурпурової (Pulvis foliorum Digitalis) призначають усередину дорослим по 0,05-0,1 г на прийом 3-4 рази на день (після досягнення необхідного ефекту — сповільнення пульсу, збільшення сечовиділення, зменшення задишки — призначають підтримуючу дозу, яку добирають індивідуально).
Дітям призначають від 0,005-0,06 г на прийом залежно від віку: до 1 року — по 0,005—0,01 г; від 2 до 5 років — по 0,02-0,03 г; від 6 до 12 років — по 0,03-0,06 г на прийом.
Найвищі дози для дорослих: разова 0,1 г, добова 0,5.
Найвищі дози для дітей:
віком до 6 місяців — разова 0,005 г добова — 0,02 г;
від 6 місяців до 1 року — разова 0,01 г, добова — 0,04 г;
віком 2 роки — разова 0,02 г, добова — 0,08 г;
3-4 роки — разова 0,03 г, добова — 0,12 г;
5-6 років — разова 0,04 г, добова — 0,16 г;
7-9 років — разова 0,05 г, добова — 0,2 г;
10—14 років — разова 0,05-0,075 г, добова - 0,2-0,3 г.
У разі неможливості перорального прийому препарат призначають ректально в свічках.

- Настій із листя наперстянки (Infusum foliorum Digitalis) — 0,5-1 г сировини на 180 мл води, призначають по 1 столовій ложці 3-4 рази на день. Настій для дітей готують з розрахунку 0,1-0,4 г листя на 100 мл води і дають по 1 чайній — 1 десертній ложці 3-4 рази на день. У разі неможливості перорального прийому настій призначають ректально в клізмах.

- Дигітоксин (Digitoxinum) призначають усередину у вигляді таблеток, що містять по 0,1 мг препарату. У зв'язку з високою кумулятивною здатністю дигітоксину лікування цим препаратом здійснюють з урахуванням індивідуальних особливостей кожного хворого. Разом з тим існують і загальноприйняті схеми застосування дигітоксину. Найуживаніша з них така: в 1-й день — 6-8 таблеток по 0,1 мг (4 таблетки відразу і по 1—2 таблетки через кожні 6-8 годин), у 2-й і 3-й день — по 4-5 таблеток. Після досягнення необхідного ефекту (сповільнення пульсу, збільшення сечовиділення, зменшення задишки) призначають підтримуючу дозу (1 таблетку на день або чергують: один день — 2 таблетки, другий день — 1 таблетку). Хворим з явищами диспепсії або застою у ворітній вені дигітоксин призначають у свічках (Suppositoria Digit oxini 0,00015). Вводять у пряму кишку по 1-2 свічки 1-2 рази на день протягом перших 2-5 днів з наступним зменшенням дози до 1-2 свічок на день (дозу треба добирати індивідуально!).
Найвищі дози дигітоксину для дорослих усередину: разова — 0,5 мг, добова — 1 мг.

- Гітоксин (Gitoxinum) призначають усередину, починаючи з 0,0002—0,0004 г на добу з наступним зменшенням дози до 0,0002—0,0001 г на добу. Після досягнення необхідного ефекту добирають індивідуальну підтримуючу дозу.

- Кордигіт (Cordigitum) призначають усередину по ½-1 таблетці 2-4 рази на день або по 1 свічці 1-2 рази на день. Кумулятивний ефект кордигіту значно менший, ніж у дигітоксину.

Приймати препарати наперстянки протипоказано при органічних змінах у серці, зокрема в разі переродження серцевого м'яза та вираженого атеросклерозу, а також при ендокардиті зі схильністю до емболії.

Вхід на сайт

Пошук

Друзі сайту
  • uCoz Community
  • uCoz Manual
  • Video Tutorials
  • Official Template Store
  • Best uCoz Websites

  • Каталог webplus.info

    Український каталог сайтівКаталог сайтів України Православні молитви Підвищення рівня тестостерону