Субота
24.08.2019
18:38
Вітаю Вас Гість
RSS
 
Енциклопедія лікарських рослин
Головна Реєстрація Вхід
Мильнянка лікарська »

   А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я

Меню сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

ShiftCMS.net - Каталог сайтів Львова Каталог webplus.info Косів, Гуцульщина та Карпати

МИЛЬНЯНКА ЛІКАРСЬКА

 


мильний корінь, собаче мило, мильна трава; мыльнянка лекарственная, Saponaria officinalis — багаторічна трав'яниста гола або коротко шорсткувата рослина родини гвоздикових. Має повзуче гіллясте червонувате кореневище. Стебла численні, прямі, прості або вгорі розгалужені, 30-70 см заввишки. Листки супротивні, при основі звужені в короткий черешок, видовжені або еліптичні, з трьома жилками і з гостро-шорстким краєм. Квітки правильні, двостатеві, 5-пелюсткові, запашні, в щитовидному волотистому суцвітті; пелюстки білі або блідо-рожеві, виїмчасті, з пазурцями і з додатком на межі пластинок та пазурців. Плід — коробочка. Цвіте з червня до вересня.

Поширення. Мильнянка лікарська росте по всій території України на піскуватих луках, узліссях, серед чагарників, особливо в долинах річок, біля будинків і шляхів.

Заготівля та зберігання. Для медичних потреб заготовляють кореневища (Rhizoma Saponariae officinalis) і траву (Herba Saponariae officinalis) мильнянки. Кореневища викопують рано навесні або восени, обтрушують від землі, звільняють від надземної частини, миють у холодній воді, ріжуть на куски завдовжки 10—20 см і сушать на вільному повітрі (можна й на сонці), розкладаючи тонким (3—5 см завтовшки) шаром на тканині чи папері. Штучне сушіння проводять при температурі до 50°С.
Траву збирають під час цвітіння рослини, зрізаючи верхні 30 см; на не відрізаній частині стебла обривають листя. Сушать траву під укриттям на вільному повітрі. Штучне сушіння трави проводять при температурі до 40°С.
Сухих кореневищ виходить 22%, трави — 12%.
Зберігають сировину в сухих прохолодних приміщеннях. При маніпуляціях з сировиною треба захищати очі й ніс від пороху, який дуже подразнює слизові оболонки і спричинює сльозотечу та чхання.
Рослина офіційна у Франції, Німеччині, Нідерландах, Фінляндії та Португалії.

Мильнянка лікарська Хімічний склад. Коріння мильнянки містить до 20% тритерпенових сапонінів, у тому числі сапонізиди А, В, С і D, агліконами яких є гіпсогенін або гіпсогенінова кислота. У листі рослини є флавоновий глікозит сапонарин і аскорбінова кислота (до 1%).

Фармакологічні властивості та використання. Препарати мильнянки лікарської посилюють видільні функції слизових оболонок верхніх дихальних шляхів і травного каналу, розріджують густе мокротиння і слизисті виділення, полегшують відхаркування, виявляють потогінну, жовчогінну й діуретичну дії, сприяють виведенню з організму токсичних продуктів обміну (що утворюються під час нормальних метаболічних процесів, і тих, що утворюються при хворобливих змінах у різних органах), тобто виявляють кровоочисну дію (термін «кровоочисна дія», або латинською мовою haemodepurativum, запозичений з народної медицини, наукова медицина не визнає, але в галузі фітотерапії користується ним за відсутністю кращого).

Крім того, препарати мильнянки зв'язують холестерол і тим протидіють утворенню каменів жовчного міхура, полегшують всмоктування в травному каналі багатьох складових їжі й лікарських речовин завдяки зниженню поверхневого натягу травних соків та прискоренню емульгації жирів, мають проти набрякові властивості, прискорюють процес гоєння післяопераційних ран.

Застосування мильнянки лікарської показане при хронічних катарах верхніх дихальних шляхів, особливо при запаленнях трахеї та при бронхітах, коли є сухий кашель і утруднення відкашлювання.

Як допоміжний засіб мильнянку використовують при бронхіальній астмі, силікозі, інтоксикації організму внаслідок бактеріальної інфекції, літіазах, жовтяниці, захворюваннях селезінки, дерматозах та подагрі.

Слід пам'ятати, що препарати мильнянки протипоказані при кровотечах з травного каналу, гострих катарах шлунку та кишечнику, безпосередньо після операцій на кишечнику, жовчних і сечових шляхах.

Передозування препаратів спричинює подразнення шлунку та кишечнику, озноб, сухість у роті, частковий параліч язика, нудоту, блювання, сонливість, кривавий пронос, непритомність і судинний колапс.

Як зовнішній засіб рослину використовують при себореї, лупі та випаданні волосся.

В гомеопатії мильнянку використовують дуже рідко (при апатії, відчутті натиснення на око, повільному пульсі).

Лікарські форми та застосування.
ВНУТРІШНЬО — столову ложку коріння мильнянки настоюють 8 годин на 250 мл холодної кип'яченої води і випивають за день ковтками як відхаркувальний засіб;

- відвар коріння мильнянки (20 г сировини на 500 мл окропу, варити 5 хв., відразу процідити) приймати по три чверті склянки тричі на день (першу порцію — натщесерце) при хворобах печінки, екземі та герпесі;

- відвар трави 30 г сировини на 1 л окропу, випити рівними порціями за день при жовтяниці;

- столову ложку суміші коренів мильнянки лікарської (25 г), трави чистотілу звичайного (15 г) і звіробою звичайного (50 г) настоюють 30 хв. на 250 мл окропу, відразу проціджують і п'ють по 2—3 склянки на день при холелітіазі, набряках печінки, здутті живота й нудоті;

- 30 г суміші коріння мильнянки лікарської та пирію повзучого у співвідношенні 1:2 варять 30 хв. у 500 мл окропу і випивають за день за три прийоми при екземах.

ЗОВНІШНЬО — 30 г суміші коріння мильнянки лікарської і листя шавлії лікарської у співвідношенні 1:2 варять 5 хв. у 250 мл окропу і використовують цей відвар теплим для полоскання горла при ангінах;

- відвар коріння мильнянки (40 г сировини на 500 мл окропу, варити 5 хвилин) застосовують для обмивання при герпесі.

Вхід на сайт

Пошук

Друзі сайту
  • uCoz Community
  • uCoz Manual
  • Video Tutorials
  • Official Template Store
  • Best uCoz Websites

  • Каталог webplus.info

    Український каталог сайтівКаталог сайтів України Православні молитви Підвищення рівня тестостерону