Вівторок
17.09.2019
23:58
Вітаю Вас Гість
RSS
 
Енциклопедія лікарських рослин
Головна Реєстрація Вхід
Мигдаль звичайний »

   А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я

Меню сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

ShiftCMS.net - Каталог сайтів Львова Каталог webplus.info Косів, Гуцульщина та Карпати

Мигдаль звичайний

 


миндаль обыкновенный, Amygdalus communis — гіллястий кущ або невелике (4-8 м заввишки) дерево родини трояндових. Має пагони двох типів: видовжені вегетативні і вкорочені генеративні. Кора на однорічних пагонах червонувато-коричнева, на гілках — сіро-бура, на стовбурі — сіро-чорна. Листки чергові, ланцетні, залозисті, пилчасті, загострені. Квітки правильні, 5-пелюсткові, двостатеві, майже сидячі, одиничні або розміщені попарно; пелюстки білі або світло-рожеві. Плід — кістянка; кісточка дірчаста ямчаста, стисла, овальна, з поверхні гладенька. Цвіте у лютому — березні, до розпускання листя. Існують дві форми мигдалю звичайного, які морфологічно не розрізняються: з солодким ядром (var. sativa, синонім — var. dulcis) і з гірким (var. amara).

Поширення. Дерева гіркого мигдалю дико ростуть у горах Копетдагу (Туркменія), у західному Тянь-Шані та в південній Вірменії. На Україні, переважно в Криму, мигдаль вирощують. У культурі переважно сорти з солодким ядром.

Заготівля та зберігання. Для медичних потреб використовують ядра плодів (Semina Amygdali excorticate) і листя (Folia Amygdali). Плоди - збирають повністю стиглими, коли вони починають жовтіти і випадати з оплодня. Досушують їх на сонці або в приміщенні, яке добре провітрюється. Готову сировину зберігають у сухому місці, стежачи, щоб її не ушкоджували гризуни. Строк зберігання — 4 роки.

Мигдаль звичайний Хімічний склад. Насіння солодкого мигдалю (Semen Amygdalae dulces) містить жирну олію (30-62%), білок (до 20%), сахарозу (10%), глюкозу, гумоподібні речовини (2-3%), слиз (3%), емульсин, ліпазу та інші ферменти, вітаміни В1 (0,15-0,22 мг %), В2 (0,62 мг %), В5, В6, РР (4,8 мг %), С (6-18 мг %), каротин (0,02-0,17 мг %), дубильні речовини (0,17-1,39%), аспарагін та холін, 18 макро- і мікроелементів (до 3%) — кальцій, магній, натрій, залізо, марганець, мідь, барій та інші.
Насіння гіркого мигдалю (Semen Amygdalae amarae) відрізняється меншим вмістом цукрів (3-5%) і жирної олії (35-38%) та наявністю глікозиту синильної кислоти амигдаліну (1,5-8%). Жирна олія солодкого та гіркого різновидів мигдалю складається з олеїнової (понад 70%), лінолевої (20%) та пальмітинової (3%) кислот, фітостерину (0,3%) та гліцеридів насичених жирних кислот (до 5%).

Фармакологічні властивості та використання. Солодкий мигдаль рекомендують вживати при недокрів'ї, астенії, після перенесених виснажливих хвороб, при затримці росту у дітей та як ліки від судомного кашлю, при підвищеній кислотності шлункового соку, виразці шлунку, особливо у завзятих курців (тамує епігастральний біль).

Гіркий мигдаль для їжі непридатний. Він містить амигдалін, який під дією соляної кислоти шлунку та ферменту емульсину (є в самому мигдалі) розкладається на глюкозу, бензойний альдегід і дуже отруйну синильну кислоту. З одного плоду гіркого мигдалю може надійти в організм близько 1 мг синильної кислоти. Вважається, що для дорослої людини смертельною дозою є 30-60 плодів гіркого мигдалю, а для дитини — 7—15.

Мигдаль звичайний Розтовкуючи ядро солодкого мигдалю з водою або молоком, одержують мигдальне молоко (Emulsio Amygdalarum), яке застосовують при опіках і інших ушкодженнях шкіри, при сверблячці, як косметичний засіб при дифузному облисінні та для догляду за шкірою всіх типів.

Мигдалева олія (Oleum Amygdalarum), яку добувають холодним пресуванням ядер солодкого й гіркого мигдалю, застосовується при гастриті, колітах, як проносний засіб при запорах (особливо у немовлят) і як основа для лініментів та інших галенових препаратів, а також як розчинник для препаратів, які використовують у вигляді ін'єкцій.

Як зовнішній засіб мигдалеву олію використовують при сверблячці та пролежнях.

Рафінована мигдалева олія, одержана гарячим пресуванням, використовується як харчовий продукт і в парфумерній промисловості, а нерафінована — у миловарінні.

З макухи солодкого мигдалю виготовляють мигдалеві висівки (Furfur Amygdalarum), які використовують у косметиці як засіб, що пом'якшує та очищає шкіру.

З макухи гіркого мигдалю шляхом перегону з водяною парою одержують гірко мигдалеву воду (Aqua Amygdalarum amararum). Для цього макуху подрібнюють на порошок, заливають водою у співвідношенні 1:7, залишають на кілька годин для бродіння, а після цього проводять процес перегону. Одержана таким чином гірко мигдалева вода містить до 0,25% синильної кислоти і використовується як ефективний седативний засіб при бронхіальній астмі, катаральному бронхіті, гастралгії, кашлі, безсонні та нестримному блюванні; місцево — як знеболюючий засіб, від кропивниці та пролежнів (як седативний місцевий засіб).

У гомеопатії настойка гіркого мигдалю використовується при астмі, епілепсії, дифтерії.

Лікарські форми та застосування.
ВНУТРІШНЬО — настій сухого листя (1 столова ложка сировини на 200 мл окропу) приймають по півсклянки 4 рази на день між прийомами їжі як проти кашлевий засіб;

- мигдалеву олію п'ють натщесерце (дорослим — 3 столові ложки, дітям і людям похилого віку — 1 столова ложка) як проносний засіб;

- 30 г ядер солодкого мигдалю і одне ядро гіркого мигдалю розтовкти, змішати з 100 г молока і 50 г вершків, приймати за день за 2 рази при виразці шлунку (приймати за 30 хв. до їди);

- настій на олії (100 г солодкого мигдалю тонко подрібнити, змішати з 2 столовими ложками порошку з листям розмарину справжнього, додати 800 г маслинової олії, настояти один місяць, процідити) приймати по 1 столовій ложці через кожні 2 години при гострому запаленні тонкого кишечнику з діареєю;

- мигдалеве молоко (100 г солодкого мигдалю розтовкти з невеликою кількістю води та цукру, додати 2 л води, в якій було розчинено 100 г цукру, добре розмішати) приймати по півсклянки тричі на день до їди як пом'якшувальний засіб при кашлі й гастриті;

- солодкий мигдаль вживати по 10 штук три рази на день до їди протягом 3 днів, а наступний тиждень — тільки вранці по 20 штук при підвищеній кислотності шлункового соку.

ЗОВНІШНЬО — мигдалеве молоко (потрібну кількість мигдалю розтерти з молоком у співвідношенні 1:10 до стану кашки) і мигдалеву олію застосовувати для змащування шкіри.

Вхід на сайт

Пошук

Друзі сайту
  • uCoz Community
  • uCoz Manual
  • Video Tutorials
  • Official Template Store
  • Best uCoz Websites

  • Каталог webplus.info

    Український каталог сайтівКаталог сайтів України Православні молитви Підвищення рівня тестостерону