ЛИСТОВИК СКОЛОПЕНДРОВИЙ

 
турецький язик; листовик сколопендровый, Phyllitis scolopendrium — багаторічна папороть родини аспленійових. Ластки шкірясті, цілісні, видовжено-ланцетні, з серцеподібною основою і коротким черешком, 30-80 см завдовжки. Соруси лінійні, зближені парами, розміщені косо впоперек пластинки листка, по обидва боки жилки. Спороносить у липні — вересні.

Поширення. Листовик сколопендровий росте по затінених кам'янистих місцях у Карпатах, Криму, на Поліссі, в Західному Лісостепу.

Заготівля та зберігання. Використовують листки, які збирають з липня по серпень. Сушать на горищах, у приміщеннях, що добре провітрюються, або в сушарках при температурі 45°С. Зберігають у сухих приміщеннях. 
Рослина неофіційна.

Хімічний склад. Листки містять гормоноподібну й слизисті речовини, амінокислоти (у-метил-у-оксиглютамінову і -у-метилглютамінову), леукодельфінідин.

Фармакологічні властивості та використання. В народній медицині Листовик сколопендровий використовують як відхаркувальний, потогінний, сечогінний, в'яжучий та кровоспинний засіб.

Настій листя п'ють при захворюваннях легень, кашлі, гастроентеритах, проносах, дизентерії, хворобах печінки та селезінки, нирковокам'яній хворобі.

В поєднанні з іншими лікарськими рослинами Листовик сколопендровий використовують у дерматології.

Лікарські форми та застосування. 
ВНУТРІШНЬО — настій листя (1 столова ложка сировини на 400 мл окропу, настоюють 1 годину) приймають по 100 мл тричі на день.

ЗОВНІШНЬО — 3 столові ложки суміші листя листовика і трави васильків справжніх, узятих порівну, кип'ятять 5 хв. у 500 мл окропу і використовують для теплих ванн при дерматомікозах (по 20 хв. щодня).