П`ятниця
23.08.2019
10:18
Вітаю Вас Гість
RSS
 
Енциклопедія лікарських рослин
Головна Реєстрація Вхід
Латаття сніжно-біле »

   А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я

Меню сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

ShiftCMS.net - Каталог сайтів Львова Каталог webplus.info Косів, Гуцульщина та Карпати

ЛАТАТТЯ СНІЖНО-БІЛЕ 


кувшинка чисто-белая, Nymphaea Candida - Багаторічна водяна трав'яниста кореневищна рослина родини лататтєвих. Листки довго черешкові, плаваючі, з цілими краями, округло-овальні, 8—16 см завдовжки; їхні лопаті часто налягають одна на одну. Квітки двостатеві, правильні, великі, з чотирикутною основою чашечки, багатопелюсткові; пелюстки білі; трохи довші за чашолистки, поступово переходять у тичинки; приймочка дуже вдавлена, пурпурова, рідше — жовта, з довгим конічним центральним відростком квітколожа. Плід ягодоподібний, зелений, багатонасін­ний, його поверхня вкрита рубцями. Цвіте у червні — серпні; плоди достигають у серпні — вересні.

Поширення. Латаття сніжно-біле трапляється в стоячих і повільно текучих водах на Поліссі та в Лісостепу.

Заготівля та зберігання. Для виготовлення ліків використовують кореневища, квітки й листя. Листя збирають під час цвітіння рослини, кореневища — від початку цвітіння рослини і до похолодання, вириваючи їх баграми або руками з попереднім підрізуванням ножем. Після того, як одріжуть листки, коріння і гнилі частини кореневища миють, ріжуть на тонкі (3-5 мм завтовшки) пластинки, які в свою чергу подрібнюють на кусочки завдовжки 1-1,5 см, розстилають тонким шаром на папері або мішковині, пров'ялюють на сонці, а потім досушують під наметом, на горищі або в сушарках при температурі до 60°С. Строк придатності сухих кореневищ — 2 роки. 
Аптеками сировина не відпускається.

Хімічний склад. Кореневища містять алкалоїд німфеїн, дубильні речовини (до 10%), крохмаль (до 20%); листя — флавоноїди (8—С—В—D—глюкопіранозид лютеоліну, мірицитрин), дубильні речовини, щавлеву кислоту; пелюстки квіток — флавоноїди (глікозити кемпферолу і кверцетину), карденолід німфалін; насіння — дубильні речовини (1,1%), карденолід німфалін, крохмаль (до 47%), жирну олію.

Фармакологічні властивості та використання. В науковій медицині кореневища використовують як сировину для приготування мікстури за прописом Здренко, яку вживають при папіломатозі сечового міхура, анацидному гастриті та виразці шлунку.

В народній медицині рослину використовують для лікування різних захворювань, у тому числі й пухлин різної етіології.

Відвар кореневищ п'ють при хворобах нирок і сечового міхура, як кровоспинний, в'яжучий та гіпотензивний засіб, а при випаданні волосся ним миють голову.

Подрібнене свіже кореневище використовують замість гірчичників при невралгії та міальгії.

Порошком з кореневищ присипають гнійні рани; всередину його приймають при проносах.

Настойку з листя вживають при нирковокам'яній хворобі, а свіже листя (попередньо подрібнене) прикладають до запальних вогнищ на шкірі.

Широко використовують препарати з квіток рослини. Всередину настій пелюсток приймають при лихоманці, безсонні, підвищеній нервовій і статевій збудливості, болісних полюціях, маткових кровотечах і білях, а настойку вживають при недокрів'ї, нервових і серцевих захворюваннях.

Настойку пелюсток використовують і для розтирань при бронхіальній астмі, радикуліті та ревматизмі.

Припарки з пелюсток використовують як болетамуючий засіб при невралгіях і міальгіях. Підсмажене насіння відоме як сурогат кави.

З сухих кореневищ одержують борошно, яке після вимочування у воді й дальшого сушіння використовують для приготування різних страв і хлібобулочних виробів.

Свіжі, вимочені у воді кореневища можна їсти вареними або смаженими.

Лікарські форми і застосування.
Внутрішньо — суміш взятих порівну пелюсток латаття сніжно-білого і квіток глоду криваво-червоного готують як настій (4 столові ложки суміші на 200 мл окропу) і п'ють по одній столовій ложці через 2 години при серцевій слабості.

Зовнішньо — настій свіжих пелюсток (2 столові ложки сировини на 500 мл окропу, кип'ятять 15 хвилин, настоюють 8 годин, проціджують) застосовують для обмивання лиця при вуграх, ластовинні та як засіб від загару;

- три столові ложки сухих або свіжих пелюсток загортають у марлю, занурюють в окріп, виймають і прикладають до хворої ділянки тіла (як болетамуючий засіб при невралгіях і міальгіях).

Латаття сніжно-біле — отруйна рослина. Передозування при вживанні всередину небезпечне!

ЛАТАТТЯ СНІЖНО-БІЛЕ
кувшинка чисто-белая

Nymphaea Candida -
Багаторічна водяна трав'яниста кореневищна рослина родини лататтєвих. Листки довго черешкові, плаваючі, з цілими краями, округло-овальні, 8—16 см завдовжки; їхні лопаті часто налягають одна на одну. Квітки двостатеві, правильні, великі, з чотирикутною основою чашечки, багатопелюсткові; пелюстки білі; трохи довші за чашолистки, поступово переходять у тичинки; приймочка дуже вдавлена, пурпурова, рідше — жовта, з довгим конічним центральним відростком квітколожа. Плід ягодоподібний, зелений, багатонасін­ний, його поверхня вкрита рубцями. Цвіте у червні — серпні; плоди достигають у серпні — вересні.

Поширення. Латаття сніжно-біле трапляється в стоячих і повільно текучих водах на Поліссі та в Лісостепу.

Заготівля та зберігання. Для виготовлення ліків використовують кореневища, квітки й листя. Листя збирають під час цвітіння рослини, кореневища — від початку цвітіння рослини і до похолодання, вириваючи їх баграми або руками з попереднім підрізуванням ножем. Після того, як одріжуть листки, коріння і гнилі частини кореневища миють, ріжуть на тонкі (3-5 мм завтовшки) пластинки, які в свою чергу подрібнюють на кусочки завдовжки 1-1,5 см, розстилають тонким шаром на папері або мішковині, пров'ялюють на сонці, а потім досушують під наметом, на горищі або в сушарках при температурі до 60°С. Строк придатності сухих кореневищ — 2 роки.
Аптеками сировина не відпускається.

Хімічний склад. Кореневища містять алкалоїд німфеїн, дубильні речовини (до 10%), крохмаль (до 20%); листя — флавоноїди (8—С—В—D—глюкопіранозид лютеоліну, мірицитрин), дубильні речовини, щавлеву кислоту; пелюстки квіток — флавоноїди (глікозити кемпферолу і кверцетину), карденолід німфалін; насіння — дубильні речовини (1,1%), карденолід німфалін, крохмаль (до 47%), жирну олію.

Фармакологічні властивості та використання. В науковій медицині кореневища використовують як сировину для приготування мікстури за прописом Здренко, яку вживають при папіломатозі сечового міхура, анацидному гастриті та виразці шлунку.

В народній медицині рослину використовують для лікування різних захворювань, у тому числі й пухлин різної етіології.

Відвар кореневищ п'ють при хворобах нирок і сечового міхура, як кровоспинний, в'яжучий та гіпотензивний засіб, а при випаданні волосся ним миють голову.

Подрібнене свіже кореневище використовують замість гірчичників при невралгії та міальгії.

Порошком з кореневищ присипають гнійні рани; всередину його приймають при проносах.

Настойку з листя вживають при нирковокам'яній хворобі, а свіже листя (попередньо подрібнене) прикладають до запальних вогнищ на шкірі.

Широко використовують препарати з квіток рослини. Всередину настій пелюсток приймають при лихоманці, безсонні, підвищеній нервовій і статевій збудливості, болісних полюціях, маткових кровотечах і білях, а настойку вживають при недокрів'ї, нервових і серцевих захворюваннях.

Настойку пелюсток використовують і для розтирань при бронхіальній астмі, радикуліті та ревматизмі.

Припарки з пелюсток використовують як болетамуючий засіб при невралгіях і міальгіях. Підсмажене насіння відоме як сурогат кави.

З сухих кореневищ одержують борошно, яке після вимочування у воді й дальшого сушіння використовують для приготування різних страв і хлібобулочних виробів.

Свіжі, вимочені у воді кореневища можна їсти вареними або смаженими.

Лікарські форми і застосування.
Внутрішньо — суміш взятих порівну пелюсток латаття сніжно-білого і квіток глоду криваво-червоного готують як настій (4 столові ложки суміші на 200 мл окропу) і п'ють по одній столовій ложці через 2 години при серцевій слабості.

Зовнішньо — настій свіжих пелюсток (2 столові ложки сировини на 500 мл окропу, кип'ятять 15 хвилин, настоюють 8 годин, проціджують) застосовують для обмивання лиця при вуграх, ластовинні та як засіб від загару;

- три столові ложки сухих або свіжих пелюсток загортають у марлю, занурюють в окріп, виймають і прикладають до хворої ділянки тіла (як болетамуючий засіб при невралгіях і міальгіях).

Латаття сніжно-біле — отруйна рослина. Передозування при вживанні всередину небезпечне!
 

Вхід на сайт

Пошук

Друзі сайту
  • uCoz Community
  • uCoz Manual
  • Video Tutorials
  • Official Template Store
  • Best uCoz Websites

  • Каталог webplus.info

    Український каталог сайтівКаталог сайтів України Православні молитви Підвищення рівня тестостерону