дрёма белая, Melandrium album, синоніми: Lychnis alba, Silene alba — дворічна дводомна волохатоопушена трав'яниста рослина родини гвоздикових. Стебло висхідне, вгорі розгалужене, 40-100 см заввишки. Листки супротивні, цілісні, цілокраї, еліптичні, 4—8 см завдовжки; нижні — звужені в короткий широкий черешок, верхні — сидячі. Квітки одностатеві, у верхівкових розвилках; пелюстки білі, пластинка у них більш як до половини двороздільна. Плід — коробочка. Цвіте у травні — жовтні.
Поширення. Куколиця біла росте на луках, по узліссях, чагарниках, як бур'ян у посівах, на городах і в садах по всій території України.
Сировина. Використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини, та коріння, яке копають восени.
Рослина неофіційна.
Хімічний склад. Трава Куколиці білої містить тритерпеноїди, сліди алкалоїдів, аскорбінову кислоту (80 мг%), у корінні є тритерпенові сапоніни.
Фармакологічні властивості та використання. Куколиця біла має протизапальні, пом'якшувальні, знеболюючі, кровоспинні, заспокійливі та снотворні властивості.
В народній медицині настій трави Куколиці білої вживають при безсонні, коліках у шлунку та інших внутрішніх органах, а відвар коріння Куколиці білої — при серцебитті, суглобному ревматизмі та захворюваннях нирок.
Лікарські форми та застосування. ВНУТРІШНЬО — настій (1 столова ложка сухої трави Куколиці білої на 200 мл окропу, настоюють 1-2 години, проціджують) приймають по 1 столовій ложці тричі на день при різних коліках або по півсклянки на ніч при безсонні.
В народній медицині настій трави Куколиці білої вживають при безсонні, коліках у шлунку та інших внутрішніх органах, а відвар коріння Куколиці білої — при серцебитті, суглобному ревматизмі та захворюваннях нирок.