кучерявий горошок; вязель пёстрый, Coronilla varia — багаторічна трав'яниста гола або щетинистоволоса рослина родини бобових, заввишки 30—100 см. Стебло борозенчасте, лежаче або висхідне, порожнисте, розгалужене. Листки непарноперисті, з 5—12 пар овальних або довгастих листочків. Квітки двостатеві, неправильні, рожеві, білі або фіолетові, у пазушних зонтиковидних суцвіттях, на довгих квітконосах. Плід — біб. Цвіте у травні — вересні.
Поширення. Росте по всій території України на лісових луках, узліссях, галявинах, серед чагарників, на схилах.
Сировина. Використовують траву і насіння.
Рослина неофіційна.
Хімічний склад. Насіння містить глікозиди (коронізид, коронілін), вуглевод стахіозу, жирну олію, насичені жирні кислоти, сечову кислоту; у траві є коронілін, псевдокумарин, дубильні речовини, аскорбінова кислота (27,5 мг % ) і каротин (2,6—10,6 мг % ).
Фармакологічні властивості і використання. Виділений з насіння глікозид коронізид має характерну для серцевих глікозидів кардіотонічну дію.
В народній медицині В’язіль барвистий використовують при набряках, як серцевий і сечогінний засіб та як засіб від кривавого проносу.
Зовнішньо свіже потовчене листя використовують при порізах як кровоспинний засіб.
