КОНОПЛІ ПОСІВНІ

конопля посевная, Cannabis sativa — однорічна трав'яниста здебільшого дводомна рослина родини коноплевих. Стебло прямостояче, просте, рідше - розгалужене, біля основи округле, до верхівки ребристе, заввишки до 2 м і більше. Листки шорсткі, супротивні (вгорі чергові), довгочерешкові, пальчастороздільні, з 5—9 довголанцетними, дрібнозазубреними частками. Квітки одностатеві; тичинкові — з простою оцвітиною з 5 білих або жовтуватих часток у китицях, зібраних у волотисте суцвіття; маточкові — дрібні, сидячі, з оцвітиною у вигляді облямівки, в пазушних колосовидних суцвіттях. Плід — горішок. Цвіте у червні - серпні.



Поширення. На території України коноплі посівні культивують як текстильну й олійну рослину; вони часто дичавіють.

Сировина. Для лікарських потреб використовують плоди (Semen Cannabinis sativae), які частіше називають конопляним сім'ям, і верхівки стебел (з квітками й листочками) з жіночих екземплярів рослини (з матірки).

Хімічний склад. Конопляне сім'я містить жирну олію (30-35 %), білки (15%), фітин (4-5%), глікозид канабін (сліди), вітамін К і холін. У траві конопель є глікозид канабін, алкалоїди, смолисті речовини, ефірна олія, каротин та інші сполуки.

Фармакологічні властивості та використання. Настій трави конопель використовують у народній медицині як седативний, болетамувальний та снотворний засіб.

Препарати з плодів конопель (у вигляді настою, або так званого конопляного молочка) використовують як очисний, сечогінний, пом'якшувальний, обволікаючий та загально зміцнюючий засіб.

Їх призначають при запаленнях травного тракту та сечостатевих шляхів (гонорея, олігурія, катар сечового міхура, альбумінурія, запалення передміхурової залози), при геморої, водянці, золотусі, туберкульозі легень, нервовому виснаженні й гіпогалактії.

Підсмажене конопляне сім'я з сіллю рекомендується народною медициною як засіб, що посилює статеву діяльність.

У вигляді припарок або примочок (як пом'якшувальний і болетамувальний засіб) конопляне сім'я застосовують при маститі, хронічному ревматизмі, чиряках, наривах, опіках, потертостях тощо.

Есенцію з свіжозібраної трави конопель (верхівки стебел з квітками й листочками) застосовують у гомеопатії.

Лікарські форми та застосування.
ВНУТРІШНЬО — настій (1 столова ложка подрібнених плодів на 500 мл окропу, настоюють 1 годину) приймають по півсклянки 4 рази на день до їди, підсолоджуючи медом;

- настій з верхівок стебел матірки (1 чайна ложка сировини на 200 мл окропу, настоюють 2-4 години) приймають по дві склянки на день ковтками, підсолоджуючи медом;

- конопляне молоко (50 г плодів промивають гарячою водою, висипають у череп'яну посудину, додають 1 столову ложку цукру і розтирають, поступово підливаючи півтори склянки окропу; одержану емульсію проціджують і віджимають через марлю) п'ють по кілька склянок на день, поліпшуючи смакові якості додаванням фруктового соку, цукру, какао або чорної кави;

- 2 склянки суміші (порівну) конопляного сім'я і гарбузового насіння розтирають у череп'яній, посудині, поступово підливаючи 3 склянки окропу, проціджують і віджимають через марлю і одержану емульсію випивають за день, підсолоджуючи цукром або медом, приймають при нирковокам'яній хворобі, що супроводиться гематурією і затримкою сечі внаслідок спазматичних явищ (курс лікування тривалий).

ЗОВНІШНЬО — припарки або примочки з м'ятого сім'я;

- гаряче конопляне молочко (2 частини сім'я на 1 частину окропу) змішують з кашкоподібною масою зі скобленого свіжого зеленого м'якуша (камбію) бузини чорної або терну звичайного та прикладають до запалених місць при бешисі (підсохлі пов'язки заміняють свіжими, доки не зникне запалення).