давник, кінська грива, конопляник, коноплі водяні, коноплі собачі; посконник обыкновенный, Eupatorium cannabinum — багаторічна трав'яниста рослина родини айстрових (складноцвітих). Стебло прямостояче, просте або на верхівці розгалужене, коричнево-кармінове, 50-170 см заввишки. Листки супротивні, коротко черешкові (верхні — сидячі), трохи пухнасті, глибоко розсічені на 3-5 ланцетних, загострених, по краю нерівно велико зубчастих часток; верхні — з цілими краями. Квітки двостатеві, з медовим запахом, у дрібних (6 мм завдовжки і 2 мм завширшки) 4-7-квіткових численних кошиках, що утворюють густе щитоподібно-волотеподібне суцвіття; віночок трубчастий, ліловий, брудно-рожевий або майже білий. Плід — сім'янка. Цвіте у червні — серпні.
Поширення. Сідач конопляний росте майже по всій території України на берегах річок і водойм, у вологих лісах і чагарниках.
Заготівля та зберігання. Для виготовлення ліків використовують траву (Herba Eupatorii cannabini, синонім — Herba Cannabis aquaticae) та коріння (Radix Eupatorii cannabini), рідше — листя (Folia Eupatorii cannabini). Траву (верхівки рослини завдовжки 30 см) і листя збирають в період цвітіння рослини. Сушать під наметом або в приміщеннях, які добре провітрюються. Сухої трави виходить 25%. Коріння заготовляють восени або рано навесні. Готову сировину зберігають у сухому місці.
Рослина неофіційна.
Хімічний склад. Трава рослини містить сесквітерпеновий лактон еупаторіопікрин, еупарин, о-лакгуцерол, 1-інозит, ефірну олію (до 0,3%), рутин, гіперозид, дубильні речовини, сапоніни, вітамін С, смолу, холін, інулін, астрагалін, ізокверцитрин, кумарову й ферулову кислоти та ароматичні оксикислоти (кавова, хлорогенова, ізохлорогенова). В корінні є ефірна олія, еуперин та вуглеводи, серед яких є інулін.
Фармакологічні властивості та використання. Сідач конопляний виявляє жовчогінну, послаблюючу, сечогінну, потогінну, холеретичну та загоюючу рани дію, знижує артеріальний тиск і вміст холестерину в крові та збуджує апетит.
Жовчогінну дію рослини підтверджено експериментально.
Вважається також, що рослина є добрим кровоочисним і стимулюючим обмін речовин засобом.
Лікарські форми та застосування. ВНУТРІШНЬО — настій листя (25 г сировини на 1 л окропу, настояти 10 хв.) пити по 1 склянці зранку натщесерце і ввечері перед сном для прискорення видужування після тяжкої хвороби;
- настій трави (3 столові ложки сировини на 600 мл окропу, настоюють ніч) пити по 1 склянці тричі на день до їди при гіпертонії, підвищеному вмісту холестерину в крові (холестеринемії) та як жовчогінний засіб при схильності до запорів;
- відвар коріння (60 г сировини на 1 л окропу, варити 10 хв.) п'ють по одній склянці зранку до їди при гіпертонії і холестеринемії;
- настій коріння на вині (40 г свіжого коріння подрібнити, підсушити, залити 1 л червоного вина, настояти 12 годин, процідити) пити по 50 г після обіду протягом трьох тижнів як засіб, що знижує вміст холестерину у крові;
- порошок з коріння приймають по 5 г у невеликій кількості кип'яченої води перед сном як жовчогінний і послаблюючий засіб.
ЗОВНІШНЬО — свіже потовчене до стану кашки листя застосовують у вигляді компресів при розширенні капілярів носа і щік (процедуру повторюють через день).
