Канатник, абутилонські коноплі, китайський джут, тієн-цин, чинг-ма, кінг-ма; канатник Теофраста рос., Abutilon theophrastii — однорічна трав'яниста рослина родини мальвових. Уся рослина вкрита м'якими відлиглими волосками. Стебло пряме, 40—150 см заввишки. Листки чергові, великі, округло серцевидні, цілісні, довго черешкові. Квітки правильні, двостатеві, жовті, 5-пелюсткові, одиничні або в китицевидно-вологистих суцвіттях. Плід — складна листянка. Цвіте у червні—серпні.
Поширення. В дикому стані зустрічається в Європі, Африці, Азії. Батьківщина культурного абутилона — Китай. Рослина культивується в Китаї, в незначній кількості - в Японії та Єгипті. В країнах СНД вирощували абутилон на невеликих площах, а останні десятиліття культуру абутилона все частіше заміняли на посіви культур з волокном більш високої якості.
Абутилон не вимогливий до тепла, пагони витримують заморозки до мінус 2°С. Абутилон – любить світло, стійкий до посухи і чутливий до надлишку вологи, вимогливий до родючості грунтів, добре реагує на внесення добрив, особливо азотних і фосфорних.
В Україні абутилон Теофраста росте на засмічених місцях у Лісостепу та в Степу.
Сировина. Використовують квітки, листя, коріння і насіння. Рослина неофіційна.
Хімічний склад. Корені абутилону містять сапоніни і флавоноїди; листки — рутин; у насінні є жирна олія (16—19%), білки (20 %), сліди алкалоїдів.
Використання. В народній медицині Абутилон Теофраста досить широко застосовують. Так, настій квіток використовують як потогінний засіб, відвар коріння — як замінник алтеї лікарської (від -кашлю, захворювань шкіри, що супроводяться запаленнями, від проносу і гастралгії). Препарати з листя використовують при лікуванні гонореї, карбункулів, для загоювання ран і як тонізуючі засоби.
Ще популярнішим, особливо в китайській та тибетській медицині, є насіння. Його використовують як протигарячковий, пом'якшувальний, обволікаючий, в'яжучий, послаблюючий і сечогінний засіб. Ним лікували дизентерію, хронічний апендицит, захворювання очей, зокрема катаракту.
