ЯСЕН ЗВИЧАЙНИЙ

ясень высокий, Fraxinus excelsior — листопадне, до 30 м заввишки дерево родини маслинових. Кора сіра, на молодих гілках зеленувато-сіра з білуватими сочевичками. Листки супротивні, непарно перисті, 15-20 см завдовжки, листочки (їх 7-15) довгасті або ланцетні, загострені, по краю зубчасті, сидячі, голі, лише зісподу по жилках волосисті. Квітки двостатеві і чоловічі, без оцвітини, зібрані в короткі грона, які виходять пучками з пазух торішніх листків. Плід — крилатка, лінійно-ланцетна, на верхівці тупа або з виїмкою, гола. Цвіте у травні.

Поширення. Ясен звичайний дико росте в листяних лісах, лісових і лісостепових районах та в Криму. По всій території України його культивують як декоративну та фітомеліоративну рослину.

Заготівля та зберігання. Для медичних потреб використовують кору (Cortex Fraxini) і листя (Folia Fraxini) ясена. Кору збирають навесні, з молодих гілок (правила заготівлі і сушіння див. у статті Дуб звичайний). Листя ясена (повністю розвинене) заготовляють у травні — червні й використовують свіжим (у вигляді соку чи подрібненим на кашку) або сушать, розкладаючи його тонким шаром на чистій підстилці в затінку на вільному повітрі або в приміщенні, яке добре провітрюється.
Листя ясена офіційне в німецькій та швейцарській медицині.
В СНГ ясен використовують лише в народній медицині.

Хімічний склад. Листя ясена містить дубильні речовини, флавоновий глікозит кверцитрин, манніт, інозит, таніди (4,11%), сліди ефірної олії, аскорбінову кислоту, каротин та ін. У корі ясена є кумарино-глікозид фраксин, фенологлікозид сирингін, таніди (3,81%), манніт, інозит, вітамін С, кверцетин, яблучна кислота та ін.

Фармакологічні властивості та використання. Ясен звичайний використовують як протизапальний, сечогінний, жовчогінний, послаблюючий, кровоспинний та глистогінний засіб.

Настій з кори або листя (перевагу віддають настоєві з листя) дають усередину при ревматичних захворюваннях, особливо ревматоїдному поліартриті, нирковокам'яній хворобі (часто в суміші з іншими лікарськими рослинами), хворобах печінки, жовтяниці, гарячці, спастичному коліті й маткових кровотечах.

Використовують ясен і як зовнішній засіб: свіжий сік листків закапують у вухо при запаленні, а подрібнене до стану кашки листя і кусочки свіжої кори прикладають до ран.

Лікарські форми та застосування.
ВНУТРІШНЬО — настій (3 чайні ложки кори або листя настоюють 10-15 хв. на двох склянках окропу, проціджують) приймати по півсклянки 4 рази на день;

- 60 г суміші кори ясена звичайного, листя брусниці, трави материнки звичайної і шишок хмелю звичайного, взятих у співвідношенні 6:3:2:1, заливають 1 л окропу, кип'ятять 10 хв. і одержаний відвар п'ють по півсклянки тричі на день при нирковокам'яній хворобі, ускладненій пієлонефритом (курс лікування 3-4 тижні).


Ясен звичайний належить до отруйних рослин. Користуватися ним треба обережно, не перевищуючи допустимих доз.