ЯГЛИЦЯ ЗВИЧАЙНА

сныть обыкновенная, Aegopodium podagraria — багаторічна трав'яниста кореневищна гола рослина родини селерових (зонтичних). Стебло прямостояче, 50-100 см заввишки, гладеньке, порожнисте, борозенчасте, вгорі розгалужене. Листки чергові, нижні з довгими черешками, широко-трикутні, двічі трійчасті, з видовжено-яйцеподібними гостро-пильчастими загостреними частками, верхні — дрібніші, з коротко розширеними в піхву черешками, трійчасті, з бічними двороздільними, рідше цілісними листочками. Квітки правильні, двостатеві, зібрані в складні зонтики (верхівковий зонтик 20-25 променевий, плодючий, бічні — дрібніші, неплідні); обгортки та обгорточок немає; пелюстки (їх 5) білі, обернено-серцеподібні, глибоко виїмчасті, у виїмці з загнутою всередину часточкою. Плід — двосім'янка. Цвіте з травня до липня.

Поширення. Яглиця звичайна росте в лісових районах і Лісостепу по вологих місцях у лісах, серед чагарників і садах.

Заготівля та зберігання. Для лікувальних потреб використовують траву яглиці, яку заготовляють в період цвітіння рослини і вживають свіжою (у вигляді салатів, як приправу до різних страв, замінник капусти або щавлю та кропиви для юшок, борщів, щів, холодних борщів, юшок-пюре) або сушать, розкладаючи тонким шаром на папері чи тканині під укриттям на вільному повітрі або в приміщенні з доброю вентиляцією. Листкові черешки яглиці маринують в оцті, тушкують і вживають як гарнір до других страв, переробляють на ікру, подібну до баклажанової.
Рослина неофіційна.

Хімічний склад. У свіжому листі яглиці є значна кількість аскорбінової кислоти (65-100 мг %), залізо (16,6 мг %), мідь (1,99 мг %), марганець (2,13 мг %), титан (1,68 мг %), бор (3,9 мг %).

Фармакологічні властивості та використання. Яглицю звичайну використовують як засіб, що покращує діяльність травного каналу, підвищує діурез, виявляє пом'якшувальну, протизапальну, знеболюючу і загоюючу рани дію.

Настій трави вважається добрим засобом для лікування уражень суглобів (подагра, ревматизм), шлунково-кишкових захворювань (з симптомами проносу і запору), захворювань нирок і сечового міхура.

В дієтичному харчуванні яглицю використовують при гіпо- та авітамінозах С.

Для місцевого лікування використовують свіже подрібнене листя рослини (знеболюючі компреси при подагрі й ревматизмі).

Використовують яглицю і в гомеопатії.

Лікарські форми та застосування.
ВНУТРІШНЬО — настій трави (3 чайні ложки сировини на 400 мл окропу, настояти 2 години, процідити) приймати по півсклянки 4 рази на день до їди;

- вітамінний салат: молоде помите листя яглиці витримують 10 хв. в окропі, подрібнюють, додають тертий хрін і сіль, перемішують і заправляють вершками (на 150 г свіжого листя яглиці беруть 25 г тертого хрону, 20 г вершків, сіль на смак).