грушанка круглолистная, Pyrola rotundifolia —багаторічна трав'яниста рослина родини грушанкових. Стебло 10— 40 см заввишки, тупогранчасте, з 1—2 піхвовими листками. Прикореневі листки в розетці, округлі, нерівно зазубрені, довгі черешкові. Квітки правильні, широкодзвониковидні, у багатоквітковій верхівковій китиці; віночок білий, іноді біло-рожевий. Плід — коробочка. Цвіте у червні — липні.
Поширення. Росте розсіяно на Поліссі, у Карпатах, на Прикарпатті, зрідка — в Лісостепу на вологих луках, у соснових, мішаних і почасти листяних лісах, у горах.
Сировина. Використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини. Рослина неофіційна.
Хімічний склад. У листках рослини знайдено глікозиди арбутин і емульсин, дубильні речовини (до 18%), сахарозу та аскорбінову кислоту (60 мг%).
Фармакологічні властивості і використання. Галенові препарати Грушанки круглолистої рекомендуються в народній медицині як сечогінний, в'яжучий, протиспазматичний, протизапальний і антисептичний засіб. Їх використовують при катарах шлунково-кишкового тракту, хронічному запаленні нирок, сечового міхура (з наявністю гною в сечі) і передміхурової залози, при запальних захворюваннях жіночої статевої сфери, при водянці, спастичних шлунково-кишкових, головних і ревматичних болях, кровотечах (післяпологових, гемороїдальних тощо), при діабеті й цинзі.
Настоєм трави полощуть ротову порожнину і горло при запаленні, промивають гнійні рани.
Для лікування ран, які довго не гояться, використовують і свіжий сік рослини.
В тібетській медицині рослину використовували при хворобах печінки, туберкульозі кісток та як жарознижуючий засіб.
Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій (1 столова ложка трави на 200 мл окропу, настоюють 2 години) приймають по 1—2 столові ложки 3 рази на день; - настойку (у співвідношенні 1:10, на горілці) приймають по 20—25 крапель тричі на день.
ЗОВНІШНЬО — полоскання рота, горла, промивання ран настоєм; на рани накладають свіже потовчене листя.