дуб пушистый, Quercus pubescens — однодомна рослина родини букових. Дерево або великий кущ, 5—10 м заввишки. Молоді гілки густо сіроповстисті, червонуваті; торішні — голі. Листки чергові, короткі черешкові, прості, видовжені обернені яйцевидні, з 3—7 парами цілокраїх, на верхівці закруглених лопатей; молоді листки зісподу білувато-жовтуваті від опушення. Квітки одностатеві; тичинкові квітки — з 6—8-роздільною оцвітиною, зібрані пучечками, утворюючи сережковидне суцвіття. Маточкові квітки — з 6-роздільною оцвітиною, одиничні або зібрані по кілька, оточені обгортками (мисочкою). Плід — горіх (жолудь). Цвіте протягом квітня — травня.
Поширення. Росте в лісах, на узліссях, по схилах та кам'янистих місцях у Криму.
Заготівля і зберігання. Використовують кору (Cortex Quercus), жолуді і гали, які утворюються на листках. Заготовляють кору напровесні під час сокоруху, знімаючи її з молодих гілок і тонких стовбурів (до 10 см у діаметрі}. Для цього роблять кільцеподібні надрізи через кожні 30 см, які з'єднують поздовжніми розрізами, після чого кора легко знімається. Сушать кору під наметом або в приміщенні з доброю вентиляцією. Сухої сировини виходить 50%. Строк придатності — 5 років. Жолуді збирають восени, коли вони достигають і опадають, і відразу сушать, оскільки при тривалому зберіганні їх сирими в навколопліднику з'являється пліснява. Гали збирають пізно влітку, сушать і зберігають у сухому місці. Кору відпускають аптеки.
Хімічний склад. Кора містить катехінові таніни (0,4 %), вільну галову та елагову кислоти, галотаніни (10—20%), кверцетин, флобафен, смоли, пектинові речовини (6%), цукри (левулін та інші), білки, слиз, крохмаль та мінеральні речовини. В жолудях є крохмаль (40%), дубильні речовини (5—8%), жирна олія (5%), цукри, ефірна олія, білки і кверцит. Гали містять чималу кількість таніну.
Фармакологічні властивості і використання. Кору Дубу пухнатого використовують як протизапальний, в'яжучий і протигнильний засіб при запаленнях слизової оболонки рота, глотки і гортані, при гінгівіті, стоматиті, пародонтозі, флюсі, гастриті, при шлункових кровотечах, проносі, ентериті й хворобах печінки та селезінки, при рахіті, випадінні прямої кишки й туберкульозі, при захворюваннях лімфатичних вузлів, захворюваннях шкіри (екзема, тріщини, відмороження, опіки тощо), а також при отруєнні грибами, алкалоїдами та солями міді, свинцю й олова.
В гінекологічній практиці відвар кори використовують для спринцювань при шийкових і піхвових білях, вульвовагініті й виразковому кольпіті; внутрішньо приймають при надмірних місячних.
Відваром галів лікують опіки.
Жолуді використовують при захворюваннях травного каналу, а також як сурогат кави.
Кору Дубу пухнатого широко використовують і у ветеринарії.
Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій дубової кори (1 чайна ложка кори на 400 мл холодної кип'яченої води, настоюють 6—8 годин) приймають по 2—3 столові ложки 3—4 рази на день;
- відвар кори (10 г або 1 столова ложка кори на 200 мл окропу) приймають по 1 столовій ложці 2—-3 рази на день;
- настій кори (1 столова ложка кори на 200 мл окропу, кип'ятять 1 хв, настоюють 10 хв) по 2 склянки на день при отруєннях;
- жолудева кава (1 чайна ложка підсмажених до почервоніння і подрібнених жолудів на 1 склянку окропу) приймають по 1 склянці на день (за три прийоми) при хронічних катарах кишечника (проносах).
ЗОВНІШНЬО — відвар кори (20 г кори на 200 мл окропу) застосовують для полоскань (напаром на цьому відварі листків шавлії лікарської полощуть рот при зубних флюсах);
- відвар кори (40 г кори на 200 мл окропу) застосовують для примочок при опіках;
- відвар галів Дубу пухнатого (повна жменя галів на 2 л окропу, варять 10 хв) застосовують для примочок при опіках;
- відвар кори (20 г кори на 2 л окропу, кип'ятять 10 хв, проціджують) застосовують для спринцювань;
- відвар кори (50—100 г кори на 1 л окропу) застосовують для місцевих ванн при надмірній пітливості ніг;
- відвар повної жмені кори в 2 л окропу додають до повної ванни, яку приймають при екземах або загальному ослабленні організму;
- мазь від пролежнів: 2 частини кори Дубу пухнатого і 1 частина бруньок тополі чорної на 7 частин коров'ячого масла (настоюють у теплому місці всю ніч, уранці закип'ятити на легкому вогні, видавити ще теплим і злити в банку).
