дика рута, димниця; дымянка лекарственная, Fumaria officinalis —однорічна трав'яниста гола сизувато-зелена рослина родини рутових. Стебло висхідне або прямостояче, гранчасто-борозенчасте, розгалужене, 20-30 см заввишки. Листки чергові, черешкові, двічі перисто розсічені на вузькі довгасто-лінійні частки. Квітки двостатеві, неправильні, 7-9 мм завдовжки, в пазушних китицях, віночок з чотирьох пурпурових неоднакових пелюсток, з яких верхня має при основі коротку шпорку. Плід — приплюснуто кулястий горішок. Цвіте з квітня до вересня.
Поширення. Рутка лікарська росте по всій території України як бур'ян на полях та городах, засмічених місцях.
Заготівля та зберігання. Для лікарських потреб використовують траву (Herba Fumariae officinalis). Збирають її під час цвітіння рослини, зрізуючи всю надземну частину. Сушити траву треба відразу після збирання у затінку на вільному повітрі або в приміщенні, яке добре провітрюється. Сухої сировини виходить 11-12%. Зберігають у сухому приміщенні. Рослина входила до складу І—ІІІ видань вітчизняної фармакопеї; офіційна у Франції і Бразилії. В СРСР заготовляють для експорту.
Хімічний склад. У надземній частині рутки лікарської є алкалоїди (0,2-1,6%), дубильні речовини (2,9%), смоли (4,7%), фумарова кислота, вітаміни С і К. До складу алкалоїдів входять протопін, сангвінарин, криптокавін, ауретензин, d, 1-тетрагідрокоптизин, криптокарпін та ін.
Фармакологічні властивості та використання. Рутка лікарська має жовчогінні й спазмолітичні властивості, впливає на організм загально тонізуюче (підвищує апетит, поліпшує процеси травлення, збільшуючи секрецію травних залоз і поліпшуючи всмоктування та обмін речовин).
Рутку вживають усередину при жовчнокам'яній хворобі та інших захворюваннях печінки й жовчного міхура, гіпоацидних гастритах, спастичних колітах, геморої, різних хронічних шкірних захворюваннях, як потогінний, сечогінний і вітрогінний засоби.
Є вказівки про ефективне застосування рутки при іпохондрії та істерії.
Свіжо вижатим соком лікують лишаї, різні висипи на тілі, коросту.
Побічних явищ при лікуванні руткою лікарською не встановлено, проте існує думка, що її діючі речовини здатні до кумуляції.
Лікарські форми та використання. ВНУТРІШНЬО — настій трави (2 чайні ложки сировини на 200 мл окропу) п'ють по 2 столові ложки 3-4 рази на день перед їдою як жовчогінний засіб;
- настій трави (1 столова ложка сировини на 200 мл окропу) п'ють по 1 столовій ложці 3-4 рази на день перед їдою для збудження апетиту і поліпшення діяльності шлунково-кишкового тракту;
- настій столової ложки суміші (порівну) трави рутки лікарської і чистотілу звичайного, листя м'яти перцевої і бобівника трилистого, коріння копитняку європейського і кульбаби лікарської на склянці окропу п'ють по 2 столові ложки 3-4 рази на день перед їдою як жовчогінний засіб;
- 2 чайні ложки трави рутки лікарської настоюють 8 годин на 400 мл холодної кип'яченої води, проціджують і випивають рівними порціями протягом дня при геморої;
- свіжо вижатий сік у поєднанні з пивом або сироваткою (на 1 склянку пива або сироватки беруть 1-2 ложки соку) вживають по півсклянки 2-3 рази на день як кровоспинний і загально зміцнюючий засіб.
