ЛЬОНОК ЗВИЧАЙНИЙ

чистик пісковий, льнянка обыкновенная, Linaria vulgaris — багаторічна трав'яниста рослина родини ранникових. Стебло прямостояче, просте або розгалужене, густо облистневе, 30-90 см заввишки. Листки прості, з цілими краями, лінійно-ланцетні або майже лінійні, гострі, при основі звужені, сидячі, 2—6 см завдовжки, з загорнутими краями. Квітки двостатеві, неправильні, в густих верхівкових китицях; віночок з довгою шпоркою, блідо-жовтий, двогубий, з червонувато оранжевою волосистою випуклістю на нижній губі. Плід — довгаста вдвоє довша за чашечку коробочка. Цвіте у травні — серпні.

Поширення. Льонок звичайний трапляється по всій території України (крім півдня Степу і Північного Криму) як бур'ян на полях, помежах, біля доріг, на схилах, серед чагарників.

Заготівля та зберігання. Для виготовлення ліків використовують траву льонку (Herba Linariae), яку збирають в період цвітіння рослини, зрізуючи облистнену частину стебла, і сушать у затінку на відкритому повітрі або в приміщенні, яке добре провітрюється. Сухої сировини виходить 20%.
Рослина неофіційна.

Хімічний склад. Трава льонку містить алкалоїд d.l-пеганін, флавоноїдні глікозиди лінарин, пектолінарин, неолінарин, ацетилпектолінарин, ціанідиновий глікозид антиренінхлорид, іридоїд аукубін, пектинові й смолисті речовини, слиз, фітостерин, холін, каротин (18 мг %) та аскорбінову (у свіжому листі — до 170 мг %), фолієву, лимонну і яблучну органічні кислоти.

Фармакологічні властивості та використання. Комплекс хімічних речовин, що містяться в льонку звичайному, забезпечує йому багатобічні терапевтичні властивості. Експериментальними спостереженнями встановлено, що алкалоїд пеганін знижує артеріальний тиск, збільшує наповнення пульсу, уповільнює серцеві скорочення, підвищує тонус і збільшує амплітуду скорочень гладеньких м'язів кишечнику і матки та виявляє жовчогінну й послаблюючу дію.

Застосування пеганіну в клінічних умовах дає позитивні наслідки при лікуванні хворих з атонією, парезами й паралітичною кишковою непрохідністю, розвиненою внаслідок тяжких оперативних втручань, та хворих на прогресуючу м'язову дистрофію й міопатію.

Рідкий спиртовий екстракт льонку має легкі проносні властивості й дає добрий терапевтичний ефект при атонії кишок, метеоризмі й тривалих запорах.

Спиртовий екстракт виявляє й сечогінні властивості.

У побуті льонок звичайний приймають усередину у вигляді настою при задишці, головному болі з блюванням (симптоми комплексу Меньєра), при жовтяниці різного походження, запаленні жовчних шляхів, метеоризмі, запорах, хронічному коліті й геморої, від глистів, для лікування енурезу й запалень сечового міхура, запалення й гіпертрофії простати, затримці менструацій та при хронічних шкірних хворобах.

Місцево відвар льонку звичайного застосовують при геморої, фурункульозі, виразках, вуграх, гноячках і висипах.

Виготовлену з трави льонку мазь використовують для лікування геморою (змащений маззю кусок марлі вводять у задній прохід на 4-5 годин), екземи та лишаїв.

У гомеопатії льонок звичайний застосовують у вигляді есенції при діареї та енурезі.

Лікарські форми та застосування.
ВНУТРІШНЬО — настій трави (1 столову ложку сировини настоюють 2 години на двох склянках окропу) приймають по півсклянки тричі на день до їди;

- екстракт льонку рідкий готують на 40 % -ному спирті у співвідношенні 1:1, приймають по 1-3 чайні ложки на ніч як проносний легкий засіб;

- столову ложку суміші трави льонку звичайного, квіток цмину піскового та приймочок кукурудзи звичайної у співвідношенні 1,5:1,5:1 настоюють 10 хвилин на склянці окропу і п'ють по чверті склянки тричі на день при жовтяниці.

ЗОВНІШНЬО — відвар трави (20 г сировини на 500 мл води або молока, кип'ятити 20-25 хв.) застосовують для обмивань і компресів;

- відвар трави (10 г сировини на 200 мл окропу) застосовують для клізм при свербінні в задньому проході;

мазі для лікування геморою та шкірних хвороб: а) 2 частини сухої трави льонку звичайного обприскують 1 частиною 70% -ного спирту, витримують кілька годин у закритій посудині в теплому місці, додають 10 частин свинячого смальцю, нагрівають у відкритій посудині на водяній бані поки весь спирт не випарується, проціджують і віджимають; б) 2 частини свіжої трави нагрівають з 5 частинами свинячого смальцю до повного випаровування води, проціджують і відтискують.

Притаманні льонкові звичайному токсичні властивості змушують бути обережними при вживанні його всередину.