ЧИНА ЛУЧНА

чина луговая, Lathyrus pratensis — багаторічна трав'яниста рослина родини бобових. Має тонке, повзуче кореневище. Стебло висхідне, негусто опушене, за допомогою листкових вусиків чіпке, гранчасте, 40-100 см завдовжки. Листки чергові, з 1 пари листочків, черешки не крилаті, листкова вісь закінчується простим або розгалуженим вусиком, листочки видовжено ланцетні або ланцетні, 2-5 см завдовжки, з вістрячком на верхівці, 3-5-жилкові. Прилистки видовжено ланцетні або широко ланцетні, стрілоподібні, з нерівними лопатями, 2-3 см завдовжки. Квітки двостатеві, неправильні, зібрані 4-10-квітковим гроном, віночок метеликовий, жовтий, 14-18 мм завдовжки. Плід — довгасто-лінійний гладенький, виразно сітчасто-жилкуватий біб. Цвіте у червні — липні.

Поширення. Чина лучна росте по всій території України по луках, узліссях, серед чагарників.

Заготівля та зберігання. Для виготовлення ліків використовують траву чини (Herba Lathyri pratensis), яку заготовляють в період цвітіння рослини, зрізуючи всю її надземну частину. Зібрану траву сушать під укриттям на вільному повітрі або в приміщенні, що добре провітрюється. Готову сировину зберігають у добре закритих банках або бляшанках.
Рослина неофіційна.

Хімічний склад. Трава чини містить лейкоантоціанові сполуки, флавоноли кемпферол і кверцетин, невелику кількість алкалоїдів, кавову і ферулову кислоти, вітамін С (у свіжому листі до 800 мг %), каротин та різні мікроелементи.

Фармакологічні властивості та використання. Експериментальними дослідженнями і клінічними спостереженнями встановлено, що Чина лучна виявляє м'яку відхаркувальну дію без побічного впливу на організм.

Настій трави вживають при гострому та хронічному бронхіті, абсцесі легень і пневмонії.

У народній медицині, крім того, настій Чини лучної п'ють при безсонні.

Лікарські форми та застосування.
ВНУТРІШНЬО — настій трави (0,8 г на 200 мл окропу) приймають по 1 столовій ложці кожні 2-3 години.