Субота
24.08.2019
18:41
Вітаю Вас Гість
RSS
 
Енциклопедія лікарських рослин
Головна Реєстрація Вхід
Біла акація »

   А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я

Меню сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

ShiftCMS.net - Каталог сайтів Львова Каталог webplus.info Косів, Гуцульщина та Карпати

РОБІНІЯ ЗВИЧАЙНА

 
біла акаціябіла акація; робиния ложноакация, Robinia pseudoacacia — листопадне, до 35 м заввишки дерево родини бобових. Листки чергові, непарно перисті, з 4-10 парами довгастих, видовжено-овальних або овальних листочків; листочки з цілими краями, зверху зелені, зісподу — блідо-зелені або сірувато-зелені, по жилкам трохи опушені, з округлою аби трохи звуженою основою і тупою верхівкою, яка закінчується вістрям; прилистки видозмінені в колючки. Квітки двостатеві, неправильні, в пониклих китицях; віночок метеликового типу, з п'яти вільних пелюсток, білий. Плід — біб. Цвіте у травні — червні. 

Поширення. Робінія звичайна походить з Північної Америки. По всій території України її культивують як декоративну й фітомеліоративну рослину. 

Заготівля та зберігання. Для виготовлення ліків використовують квітки (Flores Robiniae pseudoасасіае) і кору робінії (Cortex Robiniae pseudoacaciae). Квітки заготовляють на початку цвітіння рослини. Спочатку зривають руками або зрізують секаторами чи ножицями суцвіття, потїм з суцвіть обшморгують квітки, розкладають їх в один шар на папері чи тканині й висушують на горищі або під укриттям на вільному повітрі. Сухих квіток виходить 15-18%. Строк придатності — 1 рік. Кору робінії збирають весною до розпускання листя з молодих гілок, здираючи її розрізаними вздовж трубками або жолобками, і сушать під укриттям на вільному повітрі, а при несприятливих погодних умовах — у теплому приміщенні, яке добре провітрюється. 

Хімічний склад. Квітки робінії містять флавоноїди, ефірну олію, цукри та органічні кислоти. До складу ефірної олії входять метиловий ефір антранілової кислоти, індол, геліотропін, бензилалкоголь і складні ефіри саліцилової кислоти. У корі є дубильні речовини, токсальбумін — робін, ефірна олія, фітостерин і стигмастерин. 

Фармакологічні властивості та використання. Квітки робінії використовують як сировину для виготовлення флароніну — препарату з гіпоазотемічною дією. 

В народній медицині настій квіток робінії використовують як відхаркувальний, жарознижуючий, протизапальний, спазмолітичний, кровоспинний, діуретичний і легкий послаблюючий засіб. 

Його дають усередину від кашлю, грипу, болях у шлунку й кишечнику, шлункових кровотечах і запальних процесах сечовивідних шляхів (пієлонефрит, нирковокам'яна хвороба, цистит). 

Настій кори п'ють при підвищеній кислотності шлункового соку, виразках у шлунку й кишечнику та запорі. 

В гомеопатії застосовують ефірну олію робінії. 

Лікарські форми та застосування. 
ВНУТРІШНЬО — настій квіток (1 столова ложка сировини на 300 мл окропу, настояти 2 години) п'ють по півсклянки тричі на день до їди; 

- дві столові ложки суміші квіток робінії звичайної і нагідок лікарських та кореневищ пирію повзучого, взятих у співвідношенні 1:0,5:2, варять 5-7 хвилин у склянці окропу, проціджують і приймають по чверті склянки 3-4 рази на день при гострих і хронічних циститах; 

- настій кори (половину чайної ложки сировини на 400 мл окропу, настоюють 30 хв., проціджують) п'ють по третині або половині склянки тричі на день. 

Кора робінії отруйна. Користуватися нею треба обережно, не перебільшуючи рекомендованих доз.

Вхід на сайт

Пошук

Друзі сайту
  • uCoz Community
  • uCoz Manual
  • Video Tutorials
  • Official Template Store
  • Best uCoz Websites

  • Каталог webplus.info

    Український каталог сайтівКаталог сайтів України Православні молитви Підвищення рівня тестостерону