амброзия полыннолистная рос., Ambrosia artemisiilolia — однорічна трав'яниста рослина родини складноцвітих (айстрових) з густим щетинистим опушенням. Стебло прямостояче, розгалужене, трохи борозенчасте, до 250 см заввишки. Листки (4— 15 см завдовжки) зверху зелені, голі, зісподу — сіро-зелені, опушені; верхні — чергові, сидячі, перистороздільні; нижні супротивні, черешкові, двічі перисто роздільні. Кошики одностатеві: тичинкові, з жовтими квітками, зібрані по 8—15 у колосоподібне суцвіття; маточкові, з квітками без оцвітини,— по 1—3 у пазухах верхніх листків або біля основи тичинкових суцвіть. Плід — сім'янка. Цвіте у серпні — жовтні.
Поширення. Випадково завезена з Америки. Поширилася на півдні України і на Закарпатті, на околицях Києва, Харкова й Чернігова. Злісний карантинний бур'ян. Росте в посівах різних культур, а також по шляхах і берегах річок, на залізничних насипах, засмічених місцях тощо.
Сировина. Використовують надземну частину і пилок.
Хімічний склад. У надземній частині є ефірна олія, до складу якої входять цинерол і камфора. Насіння містить понад 18 % придатної для вживання олії.
Фармакологічні властивості і використання. Пилок Амброзії полинолистої виявляє надзвичайно високу алергенну дію. Попадання пилку на слизову оболонку носа або на кон'юнктиву очей спричинює сінну пропасницю. Для захворювання досить 40—50, а інколи навіть 3—5 зерен пилку. Препаратами з пилку Амброзії полинолистої (екстракти, таблетки) проводять лікування амброзійного та соняшникового полінозів.
У народній медицині надземну частину А. п. використовують при гіпертонії та як проти лихоманковий засіб.
