Айстра альпійська (Aster alpinus) – це багаторічна трав’яниста рослина, що належить до родини складноцвітих (айстрових). Назва роду рослини походить від древньогрецького слова, що в перекладі означає зірка. Зовні суцвіття цієї лікарської рослини дійсно нагадує багатопроменеву красиву зірку. Стебло айстри альпійської коротко волосисте, завдовжки 5 – 20 см. Листки чергові цілісні прикореневі. Нижні листки при основі звужені, а стеблові листки – сидячі зменшені. Кошик один, хоча іноді їх може бути два діаметром від 3 до 5 см. Крайні квітки фіолетові язичкові, а серединні мають трубчасту форму та жовтий колір. Плодом рослини є сім’янка з чубком із волосків. Цвіте айстра з липня по серпень місяць.
Айстра альпійська належить до рідкісних рослин з розірваним ареалом. Вона занесена до Червоної книги України. Зустрічається ця квітка лише у високогірних районах Карпат в окремих місцях на поверхні сухих вапнякових скель. В нашій країні ця рослина зустрічається лише на вершині гори Близнюки хребта Свидовець.
Фармакологічні властивості айстри альпійської
У якості лікарської сировини використовують листя та суцвіття. Відноситься айстра до неофіційних лікарських трав.
Хімічний склад айстри альпійської повністю не досліджений. Відомо лише, що всі частини рослини містять значну кількість сапонінів. Крім цього кореневища рослини, як і коріння айстри степової, багате на кумарини, а в стеблах та листках цієї трави є флавоноїди.
Щодо застосування слід відмітити поширеність айстри в тібетській медицині. З рослини готують відвар, який рекомендується вживати при екземі, золотусі, кашлі та туберкульозному лімфаденіті. Допомагає цей засіб і при ломоті в суглобах, а відвар суцвіть використовують у якості відхаркувального засобу та для лікування шлунково-кишкових захворювань.