ятрышник дремлик, Orchis morio - Багаторічна трав'яниста рослина родини зозулинцевих (орхідних). Бульби кулясті. Стебло 20—30 см заввишки. Листки лінійно-довгасті; нижні — зближені, тупуваті; верхні — згорнуті навколо стебла, загострені. Квітки двостатеві, неправильні, зібрані в колосовидне суцвіття. Зовнішні листочки оцвітини при основі зрослися краями; шолом тупий; губа трилопатева, при основі — біла з темно-пурпуровими цяточками, далі — фіолетова; шпорка циліндрично-булавовидна, горизонтальна або обернена вгору. Плід — коробочка. Цвіте у травні—червні.
Поширення. Зозулинець салеповий рідкісна, зникаюча рослина. Трапляється зрідка на Закарпатті, в Карпатах, на Розточчі-Опіллі, у південній частині Полісся, дуже рідко — в Степу та в Криму. Росте на сухих луках, гірських лучних схилах, лісових галявинах і узліссях. Занесена до Червоної книги України.
Заготівля і зберігання. Заготовляти в місцях зростання категорично заборонено. З лікувальною метою використовують вирощені на плантації бульбокорені, які збирають одразу після цвітіння рослини. Заготовляють лише молоді, дочірні бульби, старі бульби викидають. Зібрані бульби добре миють, на 4—5 хв. занурюють у киплячу воду, а після цього сушать на відкритому повітрі, під наметом або в сушарці при температурі 50—55°С. Одержана таким чином сировина називається «бульби салеп» (Tubera Salep). З 10 кг сирих бульб одержують 1 кг сухих. Зберігають у невологих, добре провітрюваних приміщеннях. Строк придатності — 6 років. Аптеки Зозулинець салеповий не відпускають.
Хімічний склад. Бульбокорені містять слиз (до 50%), крохмаль (до 27%), декстрин, пентозани, сахарозу тощо.
Фармакологічні властивості і використання. Зозулинець салеповий — добрий обволікаючий, протизапальний і загальнозміцнюючий засіб. Він перешкоджає всмоктуванню шкідливих речовин з шлунково-кишкового тракту.
Як обволікаючий і протизапальний засіб Зозулинець салеповий призначають при гострих і хронічних захворюваннях дихальних шляхів та при запаленні шлунково-кишкового тракту.
Ефективним є використання Зозулинця салепового при бронхітах, гастроентеритах, колітах і виразковій хворобі.
Слиз Зозулинця салепового п'ють при отруєнні, щоб затримати всмоктування отрути. Застосовують у вигляді слизу перорально і в клізмах.
Дійовим засобом вважається Зозулинець салеповий при загальному виснаженні організму, зумовленому тривалими кровотечами, фізичною і розумовою перевтомою й туберкульозом та при імпотенції.
Порошок старих бульб вважався абортивним і протизаплідним засобом, а також засобом, що регулює місячні.
Настій трави Зозулинця салепового вважався сечогінним, потогінним і гіпотензивним засобом.
Насіння використовували при епілепсії.
Лікарські форми і застосування. Слиз — 2 г порошку Зозулинця салепового ошпарюють 200 мл окропу, збовтують 10—15 хв. і приймають по 1 чайній або десертній ложці 2—3 рази на день. Приготовлений слиз зберігають у холодильнику.
