жимолость душистая, Lonicera caprifolium —кущ родини жимолостевих. Стебла виткі, 2—4 м завдовжки. Листки супротивні, цілісні, цілокраї, округло-овальні, зісподу сизуваті; верхні на квітучих пагонах зрослися широкими основами. Квітки двостатеві, неправильні, по 3—5 у пазухах зрослих листків, запашні; віночок — з довгою трубочкою і губоподібним відгином, рожевий або жовтувато-білий. Плід — ягода, оранжево-червоний, неїстівний. Цвіте у травні—червні.
Поширення. Жимолость козолиста у дикому стані росте на Кавказі. На території України вирощують як декоративну рослину.
Сировина. З лікувальною метою використовують надземну частину рослини (листя, стебла й квітки). Заготовляють під час цвітіння. Рослина неофіційна.
Хімічний склад ще не вивчено. Відомо лише, що квітки містять 0,7% ефірної олії.
Фармакологічні властивості і використання. Рослина має сечогінні, антисептичні, ранозагоювальні та знеболюючі властивості.
Настій або відвар з листя й стебел Жимолості козолистої використовують як сечогінний засіб, при гострих шлункових і кишкових болях, ними миють голову при випаданні волосся.
Водний настій квіток у вигляді примочок використовують при захворюванні очей.
Настоєм листя полощуть горло при ангіні.
Подрібнене свіже листя Жимолості козолистої прикладають до ран для скорішого загоювання.
Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій (1 чайна ложка сировини на склянку окропу, настоюють 30 хв, проціджують) приймають по 1 столовій ложці тричі на день.
