сердечник горький, Cardamine amara —багаторічна трав'яниста гола або внизу трохи опушена рослина родини хрестоцвітих. Має наземні повзучі пагони. Стебло гранчасто-борозенчасте, 20-30 см заввишки. Листки чергові, перисті, з 3—4 парами бокових листочків і більших розмірів непарним листочком; листочки на нижніх листках майже сидячі, рідше — звужені в короткий черешок, округлояйцевидні, на стеблових листках довгасті, всі кутувато-зубчасті. Квітки двостатеві, правильні, 4-х пелюсткові, у щитковидних китицях, пелюстки 6—9 мм завдовжки, білі, вдвоє-втроє довші за чашечку. Плід — стручок, прямостоячий, 20—40 мм завдовжки, на ніжці, з тонким шиловидним носиком. Цвіте у квітні — червні.
Поширення. Жеруха гірка росте переважно на Поліссі та північній частині Лісостепу на вологих луках, по болотах, у вільшняках, поблизу берегів річок.
Сировина. З лікувальною метою використовують листя і свіжий сік рослини. Рослина неофіційна.
Хімічний склад. У листі жерухи є гірчичний глікозид кохлеарин, гіркі речовини, ефірна олія та аскорбінова кислота.
Фармакологічні властивості і використання. Застосовують жеруху гірку у вигляді свіжого соку або салатів з молодого листя. Вживають їх для покращення травлення, при вуграх і анемії, як сечогінний, «кровоочисний» і стимулюючий засоби.
У ранньовесняний період рослина є багатим джерелом вітаміну С.
Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — свіжий сік рослини приймають по 25—100 г на прийом;
- салат з молодого листя: порізану на частини варену картоплю посипають помитим подрібненим листям жерухи і цибулею, додають спеції, перемішують і заправляють вершками (на 100 г молодого листя жерухи беруть 100 г картоплі, 20 г ріпчастої цибулі, 20 г вершків або майонезу, сіль, оцет і перець).
